В аутсорсингових компаніях зарплатний фонд становить 70−90% бюджету, в продуктових — 10−30%. Чому так виходить?
У продуктових компаніях програмісти створюють продукт. Компанія виводить його на ринок і починає на ньому заробляти. Так, розробники постійно вдосконалюють продукт, але як правило велика команда для цього не потрібна. Бізнес отримує більше доходів від продукту і при цьому менше витрачає на оплату праці фахівців.
Тому в цілому для продуктових компаній податок з зарплати не настільки критичний. Якщо держава зобов'яже платити 40% — це, безумовно, будуть відчутні гроші. Але і близько не така суттєва стаття витрат, як для аутсорсеров.
В аутсорсингових компаніях клієнт платить за розробку ПЗ. Він оплачує послуги розробника ПЗ і аутсорсингової компанії — посередника, який забезпечує виконання завдання. Прибуток з продукту залишається у клієнта.
Аутсорсингова компанія бере собі близько 10% від суми, яку сплачує клієнт. Договори з клієнтами довгострокові. Якщо така компанія буде змушена платити 40% податку, вона збанкрутує.
В Україні часто протиставляють продуктові та аутсорсингові компанії. Але це принципово неправильно. Так, продуктовий бізнес більш цікавий з точки зору маржинальність.
Однак багато хто забуває про те, що успішні продуктові компанії в Україні створюють переважно вихідці з аутсорсингу. Це айтішники, які навчилися бізнес-процесів, дізналися потреби клієнтів, отримали досвід в розробці та клієнтському сервісі і вирішили з цими знаннями створити щось своє.
Міністерство цифровий трансформації хоче перевести IT-галузь на новий податковий режим Дія.City. У міністерстві вважають, що він забезпечить вибухове зростання продуктовим компаніям в Україні і зробить країну новою Кремнієвою долиною.
Натомість компанії будуть змушені відмовитися від співпраці за моделлю ФОП. Аутсорсингова галузь просто не потягне нові податки і програє як на локальному, так і на глобальному рівні. «Ми повинні бути конкурентоспроможними на фоні інших країн — Росії, Білорусі, Польщі, Китаю, Індонезії тощо», — пояснює позицію IT-бізнесу голова правління харківського відділення EBA Едуард Рубін.
Чи отримають продуктові компанії кращі умови для бізнесу? Це теж відкрите питання. Мінцифри називає режим Дія.City експериментальним. Тобто в будь-який момент його можуть згорнути. Багато хто з українських продуктових IT-компаній знаходиться на ранніх стадіях розвитку, для них важливий як рівень фахівців, так і адекватність витрат на розробку. Тому стандартні 40% за КЗпП для них теж можуть виявитися непідйомними.
Навіть якщо все піде добре, втративши аутсорсингові компанії, продуктові залишаться без того кадрового підживлення, яке давала експортно-орієнтована частина IT-галузі. І це вже повний провал.