Обсяг готівкових коштів в касі банків торік зріс на 2,1 млрд грн (+5,2%) — до 42,8 млрд грн.

Причини зростання готівки поза банками

Раніше НБУ заявляв, що зростання готівки поза банками в Україні після спалаху covid-19 і запровадження карантинних заходів не є унікальним явищем. Аналогічні тенденції спостерігаються в більшості країн світу.

Як зауважував НБУ, на зміну обсягів готівки в позабанківському обігу за 9 місяців 2020 року найбільше вплинуло:

  • посилення невизначеності через карантин та зростання попиту на готівку з мотиву завбачливості;
  • під час карантину громадяни скорочували купівлю дорогих товарів і товарів непершої необхідності, тож готівка менше поверталася з магазинів до банків;
  • зростання соціальних виплат у грошовій формі, зокрема пенсіонерам, які в основному надають перевагу готівці.

Читайте також: Готівки в обігу знову побільшало — НБУ

Думка експертів

Експерти ринку мають дещо іншу думку щодо різкого зростання готівки в обігу. Багато хто з них говорить, що таким чином в кеш уходить насамперед бізнес. Таким чином він рятується від локдаунів і підвищення податків.

«Не варто забувати про тіньову економіку. Наше дослідження показало, що чверть ВВП країни перебуває в тіні. А це близько 846 млрд грн», — розповідала в інтерв'ю «Мінфіну» генеральний директор Mastercard в Україні та Молдові Інга Андреєва.

Ще одним фактором називають зростання обсягів грошових переказів від українських заробітчан своїм родинам на батьківщині. Суми переказів, за даними НБУ, збільшилися з 15,597 млрд грн за весь 2019 рік до 18,597 млрд грн тільки за 11 місяців минулого року.

Читайте також: У Швеції відмовляються від готівки

Фінансовий аналітик портала «Мінфін» Олексій Козирєв назвав зростання обсягів готівки поза банківською системою однозначно негативним фактором і тривожним «дзвіночком» для Нацбанку.

«Значний обсяг фактично неконтрольованого регулятором гривневого навісу — понад 0,515 трлн грн на руках у населення і частково в тіньовому секторі - сповнено ризиків. З одного боку — існує загроза істотних стрибків валютного курсу при найменших політичних або економічних потрясіннях у країні. З іншого — це загрожує втратами податкових надходжень, бо не секрет, що тіньовий сектор займає не менше третини офіційного ВВП країни», — зазначив експерт.

Частина цих же коштів використовується і для фінансування корупції, рейдерських схем тощо, що таким чином псує інвестиційний імідж України, про що постійно говорять міжнародні кредитори.

Сам приріст готівки поза банками на 131,3 млрд грн аналітик розділив у такій пропорції:

  • близько 40% приросту готівки — за рахунок фактора зростання цін і впливу психологічного чинника через пандемію. Люди тримають кеш для розрахунків за товари, бо не завжди є можливість розрахуватися карткою, а також у разі екстрених витрат;
  • близько 25−40% — через побоювання населення і частини дрібного і середнього бізнесу «засвітиться» через посилення процедур фінмоніторингу в банках і уваги контролюючих органів;
  • близько 10% — через зниження ставок по депозитах у банках. Люди не бачать особливого сенсу тримати кошти на вкладах через низькі ставки, та ще й з урахуванням оподаткування. Тож, вони починають шукати альтернативні джерела вкладення своїх коштів, часто у вигляді готівкових інвестицій у різні проєкти, в тому числі тіньові. У кращому випадку — залишають їх на поточних рахунках у банках;
  • 10−25% — це різноманітні окремі випадки. Хтось накопичує гривню на майбутні покупки і не несе її в банк через недовіру до банківської системи. Хтось отримує перекази з-за меж України з подальшим продажем валюти та зберіганням готівкової гривні на поточні витрати. Хтось отримує підвищені соціальні виплати та потім поступово витрачає готівку на ті самі господарські потреби.

Бажаєте знати про фінанси та інвестиції більше? Стежте за ексклюзивними матеріалами «Мінфіну» в телеграм-каналі