Відносно ВВП борг збільшився до 81,% з 78,6% на кінець 2-го кварталу (на початок 2020 року борг складав такі самі 78,6%).

Приватний і державний сектори

Зростання зовнішнього боргу відбулося за рахунок збільшення зовнішніх зобов’язань приватного сектору економіки, що зросли на $1,4 млрд (до $71,1 млрд, або 46,9% від ВВП), в той час як борг державного сектору скоротився на $1,2 млрд та становив $51,7 млрд (34,1% від ВВП).

Зовнішні зобов’язання сектору загального державного управління скоротилися на $1,0 млрд ‒ до $44,9 млрд (29,6% від ВВП). Зменшення сталося за рахунок таких факторів:

  • чистих виплат за ОВДП перед нерезидентами – на $0,7 млрд;
  • чистого погашення кредитів уряду – на суму $0,6 млрд, в тому числі $0,2 млн за кредитами Stаnd-by, EFF;
  • чистих виплат за облігаціями зовнішніх державних позик (ОЗДП) на $0,2 млрд.

За рахунок курсових змін обсяг зовнішніх зобов’язань сектору загального державного управління збільшився на $0,4 млрд.

Центробанк

Зовнішній борг центрального банку в 3-му кварталі 2020 року зменшився на $171 млн і на кінець кварталу становив $6,8 млрд (4,5% від ВВП). Скорочення за рахунок виплат за кредитами Stаnd-by, EFF ($331 млн) було частково компенсовано курсовими змінами ($160 млн) за рахунок ревальвації курсу спеціальних прав запозичень (СПЗ) до долара.

У цілому в результаті курсових змін у 3-му кварталі 2020 року зовнішні зобов’язання державного сектору зросли на $0,6 млрд, з яких за рахунок зміни курсу СПЗ – $0,3 млрд.

Обсяг зовнішніх зобов’язань сектору інших депозитних корпорацій України у 3-му кварталі зменшився на $0,2 млрд – до $4,0 млрд (2,7% від ВВП) за рахунок зменшення заборгованості за довгостроковими кредитами (на $0,1 млрд) та єврооблігаціями (на $0,1 млрд).

Інші сектори економіки

Обсяг зовнішнього боргу інших секторів економіки протягом 3-го кварталу 2020 року збільшився на $1,2 млрд – до $53,5 млрд (35,3% від ВВП) у результаті збільшення заборгованості:

  • за торговими кредитами – на $0,8 млрд;
  • за кредитами і позиками – на $0,5 млрд.

За рахунок курсових змін обсяг зовнішніх зобов’язань інших секторів виріс на $0,3 млрд.

У цілому заборгованість інших секторів економіки (разом із міжфірмовим боргом) за звітний квартал зросла на $1,5 млрд ‒ до $67,1 млрд (44,2% від ВВП).

Регіональний розріз

За географічною структурою заборгованості приватного сектору за негарантованими кредитами (разом із міжфірмовим боргом) основною країною-кредитором залишався Кіпр: його частка за квартал скоротилась на 1,5 в. п. та становила 47,1% від загального обсягу.

Частка Великобританії зменшилася на 0,4 в. п. та становила 13,5%, частка Російської Федерації зменшилася з 2,6% до 2,5%.

Натомість частка Нідерландів збільшилася з 5,1% до 5,6%, Люксембургу – з 3, 1% до 3,5%.

Читайте також: У вересні погашено вагомий обсяг держборгу — понад $2 мільярди

Валюта зовнішних запозичень

Основною валютою зовнішніх запозичень України станом на кінець 3-го кварталу 2020 року залишається долар США: його частка збільшилася за квартал на 0,2 в. п. та становила 64,7% від загального обсягу зовнішнього боргу.

Також зросла частка запозичень в євро: з 19,1% до 20,3%.

Водночас зменшилася питома вага зобов’язань у СПЗ перед МВФ: з 10,4% до 10,2%.

Частка зовнішньої заборгованості в гривнях скоротилася до 3,2% від обсягу боргу (з 3,8% на кінець 2-го кварталу). Зобов’язання у російських рублях протягом кварталу зменшилися на 0,5 в. п. і становили 1,1% від обсягу зовнішніх зобов’язань.

Короткостроковий зовнішний борг

Обсяг короткострокового зовнішнього боргу за залишковим терміном погашення за 3-й квартал 2020 року збільшився на $1,1 млрд і на 30 вересня п. р. становив $46,8 млрд.

Бажаєте знати про фінанси та інвестиції більше? Стежте за ексклюзивними матеріалами «Мінфіну» в телеграм-каналі