Динаміка

Наприкінці жовтня обсяг грошової бази в Україні становив 581,72 млрд грн, у тому числі готівки, випущеної в обіг – 526,10 млрд грн (з неї поза кас банків – 475,29 млрд грн), обов’язкових резервів – 52,69 млрд грн.

За місяць (з кінця вересня по кінець жовтня) грошова база збільшилася на 13,84 млрд грн – на 2,4%.

Збільшення грошової бази – це цілеспрямована політика НБУ з метою нарощування обсягу грошей в економіці, стверджують аналітики ucap.io. Восени 2019-го грошова база у відсотках до ВВП впала до 20-річного мінімуму. Завдання: наростити грошову масу через зріст грошової бази.

Тобто емісія готівкової гривні – головний інструмент, яким користується НБУ задля збільшення грошової бази. За рік обсяг готівки, випущеної в обіг, виріс на 136 млрд гривень. Це найбільший її номінальний річний приріст в історичній динаміці.

Безперервність зростання

Безперервне нарощування грошової бази йде 8 місяців поспіль, чого не було сім років: останнім часом приріст чергувався зі скороченням. За 8 місяців безперервного зросту грошова база збільшилася на 118 млрд грн – на 25,5%.

За рік (з жовтня 2019 року по жовтень 2020-го) грошова база зросла на 31,7%. Цей відсоток річного приросту грошової бази – найбільший з 2008 року.

У 2015-му вперше сталося навіть зменшення грошової бази за рік: НБУ скоригував її в умовах сильного скорочення економіки з метою фінансової та курсової стабілізації.

Збільшився обсяг грошової бази і в доларовому еквіваленті, склавши наприкінці звітного жовтня $20,41 млрд – найбільше за 6 років значення. Однак це набагато менше рівня 2013 року, і навіть нижче рівня «дна» кризового 2009-го. Падіння відбулося в 2014-му.

Крім девальваційної причини та причини безпосереднього зменшення грошової бази в гривнях, обвал $-еквіваленту – ще й через фізичне зменшення економіки і банківської системи внаслідок анексії Криму та окупації частини Донбасу Росією.

Відновлення, що триває останні 4 роки, дуже повільне: НБУ обмежує зростання грошової маси в рамках інфляційного та курсового таргетування.

Внаслідок цієї обмежувальної політики восени 2019 року грошова база у відсотках до ВВП впала до більш ніж 20-річного мінімуму – 11,2%. Відповідно, до мінімальних рівнів впало і відношення грошової маси до ВВП. Це сприяло валютно-фінансовій стабілізації, зниженню інфляції до найменших значень. Але одночасно це призвело до нестачі грошей в економіці для забезпечення сталого її зростання. Крім того, необхідність грошових вливань вимагає ситуація коронакризи.

Стисло

Грошова база – це первинні гроші, створювані Центральним банком та контрольовані ним, і вони є основою для створення грошової маси системою комерційних банків, а також одним з інструментів грошового управління: насичення грошима економіки або вилучення грошей з економіки в залежності від потреб і поставлених завдань.

Головний компонент грошової бази в Україні – випущена в обіг готівка гривні (зараз її – 90,4%), а також кошти на резервних рахунках в НБУ (9,2% обов’язкових резервів).

Тому збільшення грошової бази – цілеспрямована, усвідомлена політика НБУ з метою насичення економіки грошима. Результат: грошова база зросла вже до 14,8% від ВВП.

Збільшення грошової маси можливе й регуляторними методами при збереженні обсягу грошової бази – впливом на мультиплікативні процеси в банківській системі. Протягом останніх чотирьох років це і відбувалося: коефіцієнт грошово-кредитної мультиплікації зріс за цей час дуже помітно після падіння в 2014 році.

Але цього явно недостатньо: приріст грошової маси повинен йти швидше, а це можна зробити тільки збільшенням грошової бази. Без цього зріст загального попиту (що означає неминучий зріст попиту на імпорт) приведе до послаблення гривні та прискорення інфляції.

Раніше повідомлялося

  • У 2019 році грошова база зросла на 9,6% - з 435,798 млрд грн до 477,491 млрд грн.
  • Грошова маса в 2019 році збільшилася на 12,3% - з 1 277,6 млрд грн до 1 438,311 млрд грн.

Хочете знати про валюту більше? Стежте за ексклюзивними матеріалами «Мінфіну» в телеграм-каналі