Динаміка ВВП

У поточному році прогноз реального ВВП залишається незмінним (-6%): швидше, ніж очікувалось, відновлення попиту та інвестицій компенсується гіршим врожаєм та меншим фіскальним імпульсом. 


У наступних роках зростання відновиться на рівні 4% за умов відсутності жорстких карантинних обмежень як в Україні, так і у світі. 


Значне підвищення мінімальної заробітної плати з початку 2021 року стимулюватиме приватне споживання, проте обмежуватиме ресурси бізнесу та державного бюджету для здійснення інвестиційної діяльності. 


Реальний ВВП, % р/р

Основні ризики

Серед таких ризиків:

  • довготривала пандемія коронавірусу;
  • стрімке підвищення рівня захворюваності;
  • повернення до жорсткіших карантинних заходів як в Україні, так і в світі;
  • негативний вплив судових рішень на макрофінансову стабільність; 

  • ескалація військового конфлікту на сході країни чи її кордонах; 

  • збільшення волатильності світових цін на продукти харчування з огляду на глобальні зміни клімату;
  • ризик посилення протекціонізму у світі. 


Це все може призвести до суттєвішого і тривалішого охолодження глобальної та української економіки. Відповідно постане потреба в посиленні фіскальних і монетарних стимулів для підтримки економіки та населення.

Читайте також: У другому кварталі ВВП зменшився на 11,4%

Ключовий драйвер

У 2021 році номінальна заробітна плата зросте (на 16%) як результат відновлення економіки та підвищення мінімальної заробітної плати згідно з намірами уряду.

Приватне споживання (+7%) стане основним драйвером зростання ВВП у наступному році.

Незважаючи на негативний вплив карантинних обмежень на ринок праці, що спичинило різке підвищення рівня безробіття у II кварталі, зростання заробітних плат, хоч і пригальмувалося, проте тривало навіть в умовах кризи.

У середньостроковій перспективі українська економіка зростатиме завдяки відновленню зовнішнього попиту, збільшенню реальних доходів населення, поліпшенню споживчих настроїв та зростанню кредитної активності. Водночас зміни окремих споживчих уподобань та бізнес-процесів в економіці під час карантину формуватимуть нові виклики на ринку праці разом із новими напрямами бізнесу, що згодом сприятиме зростанню зайнятості.

Читайте також: Падіння ВВП сповільнилося до 5,8% — Мінекономіки

Прогнози

Фіскальна політика до кінця 2020 року для протидії негативним наслідкам кризи буде стимулюючою. Після повернення економіки до сталого зростання потреба в значних фіскальних стимулах з боку держави зменшиться. Водночас зросте актуальність поліпшення боргової позиції. Тому дефіцит сектора загального державного управління поступово скорочуватиметься: з 6,5% ВВП у 2020 році до 4% ВВП – у 2021 році та до 3% ВВП – у 2022 році.

У 2020 році державний та гарантований державою борг зросте до 63% ВВП через нарощення дефіциту бюджету, падіння номінального ВВП, а також слабший, ніж наприкінці минулого року, обмінний курс гривні. Надалі цей показник знижуватиметься на 2–3 в. п. щороку завдяки зростанню економіки, виваженій фіскальній політиці та помірній волатильності обмінного курсу.

Реальний та потенційний ВВП, %, р/р

Перегляд прогнозу зростання реального ВВП у 2021 році до 4,2% (з 4,0% у липневому Інфляційному звіті) зумовлений врахуванням більшого зростання доходів населення через ефект підвищення мінімальної заробітної плати. Водночас в умовах відновлення після кризи це обмежуватиме фінансові можливості підприємств для активнішого нарощування інвестицій. Таким чином більш низький потенціал зростання в 2022 році зумовив перегляд прогнозу ВВП з 4,0% до 3,8%.

У 2021-2022 роках очікується відновлення зростання потенційного ВВП унаслідок збільшення завантаженості виробничих потужностей. Підвищуватиметься й продуктивність праці завдяки оптимізації виробничих процесів на фоні запровадження гнучкого графіка роботи на багатьох підприємствах, а також конвергенції економіки до рівня більш розвинутих країн.

Бажаєте знати про валюту більше? Стежте за ексклюзивними матеріалами «Мінфіну» в телеграм-каналі