Як діяли шахраї
Оперативники спецслужби встановили, що схему організували троє громадян однієї з країн Близького Сходу.
«За їх вказівкою, в центрі столиці було створено три колл-центри. Оператори нібито від імені відомої інвестиційної компанії телефонували клієнтам і пропонували інвестувати гроші в акції відомих компаній на міжнародних фондових біржах», — йдеться в повідомленні.
За даними СБУ, після того як клієнт перераховував зловмисникам гроші через електронні платіжні системи, йому створювали «персональний кабінет», в якому демонстрували постійне зростання акцій в ціні і пропонували збільшити інвестиції.
Читайте також: Фондовий регулятор і YouControl об'єдналися проти шахрайства
«Зловмисники також за допомогою спеціально розробленого програмного забезпечення імітували для інвесторів трансляцію електронної торгівлі на міжнародних біржах. Після рішення клієнта отримати свої гроші, ділки повідомляли йому про банкрутство компанії», — доповіли в СБУ.
Як з'ясували в спецслужбі, для створення цього вебресурсу організатори використовували елементи обладнання для онлайн ігрового бізнесу, забороненого в Україні.
Читайте також: Схема на 2,8 мільярда. СБУ викрила шахраїв на ринку цінних паперів
Скільки встигли привласнити
За інформацією спецслужби, зловмисники діяли протягом кількох років і встигли привласнити гроші декількох тисяч громадян. Суми «інвестицій» коливалися від $ 1 до $5000 c кожного клієнта.
Як зазначається, гроші, отримані від протиправної діяльності, ділки легалізували через анонімні криптогаманці.
Читайте також: Кількість користувачів криптовалют збільшилася за рік на 189% — дослідження
Також встановлено, що роботу колл-центрів без офіційного працевлаштування забезпечували понад 200 студентів, іноземців з країн Близького Сходу і Африки, серед яких були нелегальні мігранти.
Зараз тривають невідкладні слідчі дії зі встановлення всіх осіб, причетних до операції, і суми збитків, завданих державному бюджету.
Раніше повідомлялося
- П'ятеро жителів Херсонської області під виглядом працівників банку дізнавалися персональні дані громадян Східної Європи і відправляли їм посилання з «вірусом», після чого спустошували їхні банківські картки.