Всього за шість років дії програми близько 850 тис. українців інвестували в енергоефективні заходи понад 8,6 млрд грн. За цей період держава надала 3,2 млрд грн «теплих кредитів».
Читайте також: Що таке «теплі кредити»?
У Держенергоефективності додали, що за підтримки Міненерго вже розроблено і подано на розгляд уряду проєкт рішення про подовження і розширення програми на 2021 рік.
«Це дозволить зняти бар'єри для ЕСКО-закупівель та продовжити укладання енергосервісних договорів. У той же час ми працюємо над розширенням цього інструменту для модернізації об'єктів у сфері теплопостачання, водопостачання, електричних мереж і мереж природного газу», – заявив т.в.о. голови Держенергоефективності Костянтин Гура.
Історія питання
У держбюджеті на 2020 рік на «теплі кредити» було виділено 400 млн грн. За підрахунками Держенергоефективності, для задоволення попиту на програму потрібно близько 2,2 млрд грн.
31 березня Мінекоенерго затвердив паспорт бюджетної програми «Теплі кредити», а Держенергоефективності почало укладання договорів з державними банками для старту кредитування за програмою.
6 квітня Приватбанк розпочав програму «Теплі кредити» для ОСББ та ЖБК. Позики надаються на впровадження енергоефективних заходів у багатоповерхівках.
Читайте також: Приватбанк відкриває новий сезон «теплих кредитів»
У травні 2020 року банки видали понад 330 млн грн «теплих кредитів» для населення та ОСББ на енергоефективні цілі.
Крім програми «Теплі кредити», в Україні працює державний Фонд енергоефективності, який надає гранти ОСББ для комплексної термомодернізації багатоквартирних будинків.
Читайте також: ЄІБ виділяє Україні 300 мільйонів євро кредиту