Офіційні показники демонструють зниження
Частка активів та оборот російських компаній в Україні з 2009 року скоротилися відповідно з 3,6% до 2,1% та з 4,3% до 2,8% від загального обсягу активів та загального обороту.
Статистичні дані демонструють також скорочення обсягу торгівлі між Україною та Росією. Так, загальний імпорт України з Росії впав з пікового значення 18% ВВП у 2012 році до 6% ВВП на початку 2019-го.
Читайте також: ЄС планує продовжити заборону на інвестиції в анексований Крим
Читайте також: Росія зняла економічні санкції з двох українських бізнесменів
Крім того, дослідження ЦЕС засвідчило серйозний відтік російського капіталу в банківському секторі. У 2009 році в Україні було 13 російських банків (три серед десяти найбільших), станом на 2019 рік вижили лише 5 російських банків.
В енергетиці одним із найпомітніших досягнень було припинення Україною прямого імпорту російського газу.
Як ховають російські гроші
Однак експерти ЦЕС підкреслюють, що російська присутність залишається значною. Вона практично не змінюється в деяких важливих галузях, як-от металургія.
Згідно з дослідженням ЦЕС, від початку війни українські олігархи купують активи у росіян або допомагають росіянам підтримувати контроль над критичними активами та уникати санкцій. Крім того, Росія продовжує активно використовувати політичні важелі впливу, як-от проросійські політичні партії, церкви і ЗМІ, хоча їхній вплив і зменшився.
Читайте також: Кіпрська газета розкрила імена українців із «золотими» паспортами. Без Коломойського не обійшлося
Необхідний моніторинг інвестицій
Прихована присутність російських державних інвестицій та інвестицій компаній, пов'язаних з російським урядом, несе безпекові ризики для України. Тому необхідно обмежити російські інвестиції насамперед у таких стратегічних галузях:
- засоби масової інформації;
- енергетика;
- банківська сфера;
- телекомунікації;
- металургія.
Читайте також: Лідери ЄС вирішили продовжити економічні санкції проти Росії
Для скринінгу інвестицій доцільно впровадити моніторинг інвестицій, посилення перевірки кінцевих бенефіціарів та усунення прогалин у санкціях.
«Представники G7 повністю підтримують впровадження такого механізму», – заявила під час презентації дослідження Світлана Панаіотіді, заступниця міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.
Джерела дослідження
Одним із джерел інформації для проведеного дослідження стала база даних Моніторингу взаємних інвестицій (МВІ). Ця база даних включає низку масштабних інвестиційних проєктів у країнах пострадянського простору, включаючи Україну, бенефіціарами яких є громадяни Росії. Інвестиційні проєкти відображаються, навіть якщо гроші були вкладені через офшори. Також у дослідженні була використана база даних Orbis.