25 серпня 2020 року Верховна Рада проголосувала за законопроєкт № 3963, який встановлює підвищення мінімальної заробітної плати на 5,86% — до 5000 грн з 1 вересня 2020 року.
Антон Задериголова назвав декілька наслідків набрання чинності законом.
Фіскальні ефекти
1) Трохи більше податків з ФОП.
Для ФОП мінімальний розмір ЄСВ становить 22% від мінімальної заробітної плати. В абсолютному значенні на людину ефект не такий великий, але в масштабі Пенсійного фонду, ймовірно, буде помітний.
2) Більше ЄСВ з високих зарплат.
База нарахування ЄСВ для роботодавця обмежена 15 розмірами мінімальної заробітної плати. Якщо зарплата співробітника більше даного значення, роботодавець платить ЄСВ тільки з зазначеної порогової суми. Підвищуючи розмір мінімальної зарплати, законодавець автоматично збільшує базу нарахування для тих роботодавців, які платять великі офіційні зарплати.
3) Більше самостійно вирощеної продукції.
Фізичні особи можуть продавати самостійно вирощену продукцію тваринництва (включаючи, наприклад, мед) із застосуванням пільги на податок на доходи фізичних осіб для річного доходу не більше 50 мінімальних заробітних плат.
Читайте також: Підвищення «мінімалки» збільшить надходження ЄСВ на 1,7 мільярда — Мінфін
Регуляторний ефект
1) Збільшення вимог до статутного капіталу акціонерних товариств. При створенні АТ його статутний капітал повинен бути не менше 1250 мінімальних зарплат. А значить, мінімальний капітал для АТ «зросте» майже на 350 тис. грн.
2) Підвищені штрафи. Наприклад, за порушення законодавства про працю застосовуються штрафи, розмір яких обчислюється від мінімальної заробітної плати.
«Поточне збільшення мінімальної заробітної плати на 5.86%, ймовірно, не настільки велике, щоб радикально впливати на конкретну людину або бізнес. У той же час обговорювана заява Кабміну про можливе збільшення показника до 6500 грн з 1 січня 2021 року може мати набагато більший вплив. Цей крок вимагає дуже ретельного моделювання і аналізу», — вважає експерт.