Основні концептуальні підходи:
- використання ризик-орієнтованого підходу;
- побудова належної системи управління ризиками;
- посилені та спрощені заходи належної перевірки клієнтів;
- методи віддаленої ідентифікації та верифікації;
- адаптований перелік критеріїв ризику та індикаторів ризиковості;
- ризик-орієнтовані підходи до політично значущих осіб, членів їх сімей та пов’язаних осіб (PEPs).
Окремі вимоги до установ є спрощеними порівняно з банками:
- більшості установ рекомендовано мати систему автоматизації процесів із фінмоніторингу, проте обов’язковою вона є лише для платіжних систем, які здійснюють перекази коштів у режимі онлайн;
- оцінка ризику клієнтів відбувається за спрощеними методами, в тому числі установам надано можливість оцінювати ризик не кожного клієнта окремо, а на груповій основі;
- установлено особливі заходи з належної перевірки клієнтів та вигодоодержувачів для страхових компаній;
- небанківські установи не погоджують із Національним банком кандидатуру відповідального за фінмоніторинг працівника. До того ж відповідальному працівнику дозволяється суміщення та сумісництво за посадою.
Порядок дистанційної ідентифікації та верифікації клієнта:
- повноцінними моделями верифікації є: використання BankID НБУ, кваліфікованого електронного підпису (КЕП), сеансу відеотрансляції, а також верифікація за допомогою ресурсу державних онлайн-послуг «ДІЯ»;
- спрощеними моделями верифікації є: BankID НБУ, КЕП, зчитування даних із чипа біометричного документа, верифікація даних із бюро кредитних історій;
- Положення визначає порядок ідентифікації клієнта із залученням агента та використання інформації щодо належної перевірки клієнта, отриманої від третьої сторони. Відтепер для укладення договору страхування або оформлення позики у фінансовій компаній чи кредитній спілці візит до відділення або особиста зустріч із представником установи непотрібна.
Нагадаємо
- 28 квітня 2020 року набув чинності Закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів».