Хто залишився в плюсі: про роботу онлайн-сервісів
Платіжна платформа Fondy показала, як змінювалися споживчі настрої під час карантину. За перші два тижні вимушеної ізоляції магазини пішли в мінус через обмеження в офлайні. Але вже дуже скоро продажі, завдяки розвитку онлайн сервісів, перевищили докарантинні показники.
Фото: Fondy.ua
«Очевидно, що туризм, транспорт, кінотеатри, оффлайн-івенти постраждали більше. У той час як служби доставки, навпаки, отримали приріст трафіку клієнтів», — розповідає керівник відділу продажів платіжної платформи Fondy Євген Милокумов.
Милокумов поділився кейсами двох клієнтів платіжного провайдера Fondy: магазину дитячого одягу та товарів Chicco і служби доставки Glovo.
«До кризи у них була звичайна турбулентність: хтось показував зростання, а хтось, в залежності від сезону, відчував падіння трафіку. Після того, як ввели карантин, перші два-три тижні всі намагалися пристосуватися. А потім показали стрімке зростання: хто на 70%, а хто на 200%», — говорить він.
На його думку, ключову роль у виживанні компаній і приватних підприємців зіграло вміння швидко переорієнтуватися на онлайн-продажі.
Фото: Fondy.ua
Новий бізнес за два тижні
Засновник ІТ-компанії Powercode та інтернет-супермаркету Foodex24 Владислав Савченко створив новий бізнес за 14 днів. Він переконаний, що в кризу відкривати свою справу навіть легше — менше конкурентів.
Після оголошення карантину великі фуд-ритейли вже не справлялися з потоком заявок на доставку їжі додому. Тому Владислав Савченко запропонував їм рішення проблеми — систему доставки від логістики до ІТ-рішень, додатків, інтернет-вітрин тощо. Але, не отримавши швидкого відгуку, вирішив реалізувати цей проект самостійно.
«Я вирішив, що не можу довго чекати з таким проектом і, витративши всього два дні на аналітику, запустив експрес-стартап, розробка якого має тривати до 6 місяців», — ділиться засновник інтернет-супермаркету Foodex24.
Спочатку в проекті було задіяно 30 осіб, пізніше їх кількість зросла більш, ніж удвічі.
Читайте також: Онлайн ресторани, старе кіно в кінотеатрах і порожній ресепшн в готелі
Складність полягала в тому, що команда робила одночасно багато блоків роботи, починаючи з бізнес-процесів і закінчуючи закупівлями і пошуком складів. Не було часу протестувати бізнес-модель і весь цикл процесу.
Наприклад, у перші дні запуску проект втратив стартові гроші через DDoS-атаки — сайт не впорався з потоком відвідувачів і відмовлявся працювати близько 3 годин.
Наступним викликом стала робота податкової на карантині — складнощі з оформленням документів, в тому числі реєстрація платником ПДВ і затримки з відповідями. І це негативно позначилося на роботі. Наприклад, доки компанія вирішувала питання з реєстрацією, «відкололося» 10% постачальників.
Як пояснює Владислав Савченко, унікальність його стартапу в тому, що це перший інтернет-супермаркет. До цього існувала тільки доставка з магазинів. Ідею підгледіли у Amazon Fresh. Витратили на запуск стартапу понад 6 млн грн.
Зараз Foodex24 має 3 власних склади. Замовлення можна зробити день в день, продукти доставляють замовникам протягом 90 хвилин. В майбутньому інтернет-супермаркет планує реалізувати підписку на продукти, які кур'єри будуть розвозити в призначений час. Планова доставка обійдеться дешевше — 50 грн.
Фото: Foodex24
Онлайн-продажі у розстрочку пішли у зростання
Керівник напрямку споживчого кредитування Eldorado Олександр Гапонов стверджує, що ринок перейшов в онлайн. Інтернет-канал Eldorado вперше за 20 років історії компанії перевищив роздрібні продажі.
У період карантину онлайн-продажі товарів у розстрочку в мережі магазинів побутової техніки та електроніки Eldorado зросли в 3,5 рази.
Безготівкова оплата зросла в кілька разів. На такі зміни сприятливо впливають і сучасні технології: Google Pay, Apple Pay, електронний гаманець або Face ID. Крім цього, компанії Mastercard і Visa зараз дарують бонуси при оплаті карткою.
Фото: Eldorado.ua
Новий напрямок — кредитування фізосіб в ритейлі
Генеральний директор інтернет-магазину одягу та взуття Lamoda Оксана Цвігун також говорить про суттєве розширення клієнтської бази в онлайн.
«Незважаючи на те, що ми не продаємо товари першої необхідності, клієнти Lamoda продовжують купувати модні товари. Я кажу про так званий ефект червоної помади: у період кризи особливо сильним стає бажання виглядати добре», — пояснює вона.
Читайте також: Бум віртуальних карт і покупки в інтернеті
Карантин вніс корективи в маркетингову стратегію бізнесу Lamoda. За словами Оксани Цвігун, за пару днів її команда повністю переглянула продуктове рішення, змінила рекламну комунікацію, зробила акцент на тому, чого найбільше потребують люди: турботі, співчутті, емоціях.
Lamoda тимчасово змінила логотип на Ladoma, закликаючи клієнтів залишатися вдома. Попит на кур'єрську доставку зріс. Разом з партнерами інтернет-магазин запустив безконтактну доставку, нові колекції вирішили продавати за старими цінами.
Оксана Цвігун зазначила, що у них є і розважальний контент: спортивні тренування, розбір базового гардероба зі стилістами, консультація масажиста-остеопата і навіть конкурс на кращий карантинний лук.
Зараз Lamoda бачить актуальним напрямок кредитування фізосіб в ритейлі. «В українських реаліях тільки зароджується усвідомлене споживання, коли люди воліють купувати більш якісні товари, які будуть служити довше і, відповідно, коштуватимуть дорожче. Ми хочемо дати більше можливостей нашим клієнтам», — пояснила суть ідеї Оксана Цвігун.
Фото: Lamoda.ua
Облік залишає офлайн
Сервіс електронного документообігу «Вчасно» пропонує забути про паперові документи і вести весь облік онлайн. «Паперові документи дуже дорого обходяться компанії. За найскромнішими підрахунками, тисяча документів — близько 25 тис. грн на місяць. Це з роботою бухгалтерів і діловодів», — говорить директор з розвитку сервісу «Вчасно» Тамара Кучугурна.
Карантин додав до цього й інші незручності. По-перше, ризик передати вірус через паперові документи. По-друге, затримки з підписанням, через необхідність їх фізичної доставки до підписанта. По-третє, підтримання порядку в архіві.
Впроваджувати електронний документообіг можна, почавши з наймасовіших документів, наприклад, актів виконаних робіт або податкових накладних. Бажано також автоматизувати процеси обробки документів.
Фото: Vchasno.ua
Опитування CBR: що і як купують українці під час карантину і де зберігають заощадження
Компанія маркетингових досліджень CBR провела дослідження фінансової поведінки громадян під час карантину. У дослідженні взяли участь близько 500 користувачів банківських послуг у віці 25−50 років з місячним доходом від 20 тис грн або депозит на суму понад 200 тис. грн (сегмент Mass Affluent). Результати опитування CBR порівняли з даними про поведінку масового споживача (сегмент Mass), який має дохід до 20 тис. грн на місяць.
За результатами опитування, в умовах карантину люди, незалежно від рівня доходу, віддають пріоритет закупівель продуктів харчування тривалого зберігання і транспортування питної води. Також стали частіше замовляти доставку продуктів. Єдина відмінність: українці з доходом до 20 тис. грн набагато рідше стали користуватися послугами ресторанів і замовляти доставку готових страв додому.
А ось покупки в торгових центрах та ринках різко скоротили представники обох груп. «Найменше впали покупки одягу і техніки онлайн, бо їх і так не часто здійснюють», — розповідає керівник досліджень у галузі фінансів та роздрібної торгівлі CBR Лідія Кулиба.
Українці з доходом від 20 тис. грн під час карантину частіше купують онлайн техніку і електроніку, а масовий споживач — одяг і взуття. Хоча в цілому такі покупки зараз не популярні.
За словами Лідії Кулиби, якщо говорити про офлайн-ритейл, представники сегменту Mass Affluent стали рідше купувати що-небудь в маленьких магазинах біля будинку. Українці з доходом вище 20 тис. перекочували у великі супермаркети і стали замовляти онлайн.
Фото: cbr.com.ua
В умовах карантину здійснювати оплату банківськими картками стали частіше. Найбільше оплати карткою зросли в сегменті кафе і ресторанів, які працюють на винос, а також частіше стали розплачуватися картами за бензин.
«Найчастіше воліють користуватися картою, а не готівкою, при оплаті комуналки. Найрідше платять карткою в тих сегментах, де це недоступно, наприклад, оренда житла або оплата навчання», — ділиться Лідія Кулиба.
Карантин зробив ще популярнішим безконтактні способи оплати. 46% опитаної аудиторії робить безконтактні оплати карткою (зростання на 6%), 25% — смартфоном (зростання на 3%).
Фото: cbr.com.ua
Респонденти найчастіше використовують банківські картки, щоб зняти готівку в банкоматі. Але в карантинний період помітно зросли онлайн-покупки товарів і послуг на сайтах продавців, а також оплата товарів, послуг і комунальних платежів завдяки електронним платіжним системам Portmone, EasyPay тощо.
94% респондентів сегмента Mass Affluent використовують банківські картки для оплати товарів і послуг. Все більше клієнтів також користуються програмами лояльності банків. Серед високодохідної аудиторії використовують кешбек вже 49% українців.
Відбувається міграція з веб-банкінгу на мобільний банкінг. «Обидві групи опитаних віддають перевагу мобільним девайсам для входу в інтернет-банкінг, використовуючи саме додатки банків», — ділиться Лідія Кулиба. Аудиторія з доходом вище 20 тис. грн налаштовує регулярні платежі для оплати комуналки або поповнення мобільного рахунку.
Серед масового споживача під час карантину зростають перекази з картки на картку — фінансова підтримка родичів.
Частка українців, які користуються кредитами, за 1 квартал 2020 року зросла. Зараз 65% респондентів (сегмент Mass Affluent) мають кредитну карту і частіше стали користуватися нею. Серед населення з доходом до 20 тис. грн на місяць активне зростання показали споживчі кредити.
Фото: cbr.com.ua
Під час карантину у більшості українців різко скоротилася можливість відкладати гроші.
За даними CBR, 69% українців з доходом до 20 тис. грн на місяць взагалі не має заощаджень і тільки 7% — розмістили депозит в банку.
«Якщо говорити про громадян з доходом „20 тис. грн +“, то близько 53% цієї аудиторії має депозит у банку. Серед топових каналів заощаджень також накопичення у готівковій іноземній валюті і просто на поточних банківських рахунках», — розповіла Лідія Кулиба.
Світлана Тартасюк