У свій час він передбачив глобальну кризу 2008 року і вийшов з нього не тільки без втрат, але і з невеликим прибутком. Розповідь фінансиста про секрети його успіху опублікував MC.today. «Мінфін» обрав головне.

Що визначає циклічність економіки

Економіка складається з нескінченної кількості повторюваних угод — ви купуєте товар або послугу за власні або кредитні гроші. Точно так само угоди укладають підприємства, банки, уряди.

Чим більше угод, тим краще для економіки. Адже витрати одного — це доходи іншого, і коли ви більше витрачаєте, хтось більше заробляє.

Якщо уявити, що кредитів не існує, то єдиний спосіб більше витрачати — це більше виробляти. У цьому випадку графік нагадує пряму лінію, ніякої циклічності.

Але через те, що є кредит, є і цикли. Щоб зараз витратити більше, ніж заробляєте, вам потрібно взяти кредит — по суті, позичити грошей у себе в майбутньому. А пізніше вам доведеться витрачати менше, щоб виплатити кредит.

Я не кажу, що кредит — це щось погане. Все залежить від того, наскільки ефективно ви розподіляєте ресурси. Наприклад, якщо ви купуєте в кредит великий телевізор, він не принесе вам доходу, який можна витратити на погашення боргу.

А от якщо ви купите в кредит трактор, завдяки якому зберете більше врожаю і заробите більше грошей, то зможете погасити борг і зажити краще.

У будь-якому випадку, позичаючи кошти, ви щоразу створюєте цикл. Це працює як з окремою людиною, так і з економікою в цілому.

Читайте також: З якими втратами Україна вийде з кризи. Три сценарії

Що призводить до криз

Кредитні цикли бувають короткостроковими (5-8 років) і довгостроковими (75-100 років). Ми їх відчуваємо на собі, але не помічаємо, тому що вимірюємо все днями або тижнями.

Короткостроковий цикл починається з того, що люди беруть кредити, більше витрачають, економіка зростає. Але з часом витрати починають зростати швидше, ніж виробництво товарів. Тоді ціни підвищуються. Це інфляція.

Центральному банку невигідна велика інфляція: через неї зростають відсоткові ставки за кредитами, а значить, люди менше беруть у борг і, відповідно, менше витрачають. Тоді економічна активність знижується і починається рецесія (спад).

Якщо рецесія стає занадто важкою, центральний банк знижує відсоткові ставки, щоб цикл знову став набирати обертів. Коли ставки нижчі, виплачувати треба менше, тому люди беруть більше позик і більше витрачають. І знову виникає підйом.

Читайте також: Що прийде на зміну долару – китайський юань або світова крипта

Довгостроковий цикл виникає тому, що людям властиво позичати більше і більше витрачати, замість того, щоб погашати борги. Поступово борги зростають все більше, швидше, ніж доходи. Коли ситуація досягає піку, боргове навантаження (співвідношення боргів і доходів) стає непосильним.

Коли платити відсотки і регулярні платежі стає занадто дорого для позичальника, економіка переходить на стадію делевериджа — зниження рівня закредитованості. Активи дешевшають, люди і компанії скорочують витрати, припиняють брати кредити і швидше виплачують борги, продаючи для цього активи за низькою ціною.

А оскільки витрати одного — це доходи іншого, доходи в цілому починають зменшуватися. Відбувається обвал на фондовому ринку, боргове навантаження вимагає термінового зниження.

Після цього етапу часто настає період депресії. Так сталося в США, Європі і в більшості інших країн у 2008 році. З цієї ж причини відбулись кризи в Японії у 1989 році та в США у 1929 році.

Грошова паніка

При делевериджі кредит, по суті, зникає. Доходи зменшуються, платежі за боргами зростають — і позичальники опиняються без грошей. Кредити їм не видають, а більше їм ніде взяти грошей, щоб виплатити борги. Доводиться розпродавати свої активи. Тоді обрушується фондовий ринок і ринок нерухомості.

Кредитори розуміють, що борги зросли настільки, що їх навряд чи колись повністю погасять. А коли банкам не виплачують борги, люди починають боятися, що банки не повернуть їм гроші, і в паніці біжать закривати свої рахунки. Через це банки опиняються без грошей, а люди і підприємства оголошують дефолт.

Це жорстке скорочення економіки називається депресією.

Читайте також: Як з банків витікають депозити

Роль держави

Щоб впоратися з делеверіджем, потрібно знизити боргове навантаження. Є чотири способи це зробити:

1. Скоротити витрати. Люди, підприємства і уряд затягують паски тугіше, щоб погасити борги. Але через те, що люди витрачають менше, доходи падають швидше, ніж погашається борг. Підприємства скорочують витрати, безробіття зростає, ситуація погіршується.

2. Звідси другий спосіб: треба скоротити борг. Зробити це можна за допомогою реструктуризації.

Борги позичальника — це активи кредитора. Наприклад, якщо ви купили пиво в барі і попросили бармена записати його на ваш рахунок — ви пообіцяли, що заплатите пізніше. Ваша обіцянка стала активом бармена. А якщо ви порушите обіцянку і відмовитеся платити, тоді цей «актив» нічого не вартий. Він просто зник.

Кредитори не хочуть, щоб їхні активи зникали, і погоджуються на реструктуризацію боргу. Це означає, що їм виплатять менше, або протягом більш тривалого періоду часу, або за більш низькою відсотковою ставкою, ніж було обумовлено спочатку. Умови контракту порушуються, але кредитори отримують хоч щось.

У державі тим часом виникає бюджетний дефіцит: уряд витрачає більше грошей, ніж одержує від платників податків. Щоб боротися з дефіцитом, їм потрібно або підвищити податки, або взяти в борг. Але де взяти гроші, якщо доходи зменшуються, а безробіття зростає? У багатих.

3. Третій спосіб — перерозподіл благ. Оскільки уряду потрібні гроші, а більша їх частина зосереджена в руках невеликої кількості людей, уряд піднімає так званий податок на розкіш — податок на нерухомість, землю і транспорт.

Але це теж загрожує наслідками. Незаможні починають ненавидіти багатих, а багаті — бідних. Якщо депресія не закінчується, виникають соціальні заворушення.

4. Найпопулярніший спосіб знизити боргове навантаження — друк нових грошей. Головне — не надрукувати занадто багато і не спровокувати високу інфляцію, як це сталося в Німеччині під час делеверіджа у 1920-х.

Якщо правильно збалансувати всі чотири способи, відбудеться «гарний делеверідж». Це означає, що борги знижуються у відношенні до доходу, реальне економічне зростання позитивне, а інфляція незначна.

Про що потрібно подбати бізнесу

Власникам бізнесу важливо заздалегідь подбати про те, щоб делеверідж і депресія не сильно по них вдарили. Для цього:

  • Не дозволяйте боргу рости швидше доходу. Інакше прийде час, коли боргове навантаження стане непосильним і знищить ваш бізнес.
  • Розподіляйте кредитні гроші ефективно. Беріть кредит тільки в тому випадку, якщо він принесе більше доходу, ніж відсоткова ставка.
  • Підвищуйте рівень продуктивності, тому що саме він у довгостроковій перспективі визначає успішність проекту і зростання.