Чому НБУ все ж має долучитись до фінансування дефіциту держбюджету і що буде, якщо регулятор цього не зробить, на своїй сторінці в фейсбук розповів голова Ради Нацбанку Богдан Данилишин. «Мінфін» наводить ключові тези публікації.
Справжні причини інфляції
Противники ідеї участі НБУ в операціях з ОВДП на вторинному (чи навіть на первинному) ринку говорять про ризики інфляції. Однак такого ризику немає, що можна довести наступними аргументами.
Переважна частина інфляції в Україні має структурну природу і не пов’язана з «надлишковим попитом». Тому силове гальмування попиту з високою вірогідністю призведе до скорочення виробництва – робітники виїжджатимуть за кордон, основний капітал руйнуватиметься. Це відбудеться через такі фактори:
- Природне бажання людей мати мінімальні стандарти життя буде формувати попит, впливати на їх схильність до споживання і штовхати ціни вгору безвідносно від таргетів НБУ. Цей попит і ріст цін можна зупинити лише разом з зупинкою економіки, застосовуючи насильницькі монетарні методи зразка 2018-2019 років.
- Економіка України характеризується численними ціновими диспаритетами між різними секторами та галузями. Зокрема це диспропорції у ставках заробітної плати різних категорій працівників, рівнях рентабельності різних видів діяльності тощо. В процесі формування ринків ці диспаритети будуть зникати, але поки що ефективних функціональних ринків в Україні не існує.
Нинішня надлишкова ліквідність та космічні прибутки банків – це гроші по суті викачані з реальної економіки, виведені з неї через податки бюджету і сплату бюджетом непомірно високих відсотків по ОВДП. Ні фіскальна, ні монетарна політика протягом останніх 5 років не надавали достатніх стимулів для реальної економіки і це провокувало скорочення доданої вартості у найбільш продуктивних її секторах (зокрема, промисловості). Тому повернення частини ВВП до економіки, що роками перерозподілявся на користь фінансового сектора, в тому числі НБУ, може розглядатись як операція використання «умовного стабілізаційного фонду».
Читайте також: Як епідемія змінила економічні прогнози для України
Екстраординарність епідемічних викликів спричинила активацію зобов’язань держави за усіма їх типами – прямих, очевидних, неочевидних, умовних.
Екстраординарні виклики вимагають задіяння екстраординарних резервів для фінансування бюджету. Нацбанк повинен зробити нелегкий вибір між двома загрозами макроекономічної стабільності – колапсом національної фінансової системи, хвилею банкрутств, армією безробітних чи зростаючою інфляцією.
Чому НБУ має фінансувати бюджет
Правління НБУ зауважує: «купівля Нацбанком ОВДП у банків неможлива, оскільки може бути елементом фінансування дефіциту держбюджету, що матиме негативні наслідки для макроекономічної стабільності».
А дестабілізація бюджетної сфери – не буде нести загрози для макроекономічної стабільності? Критична нестача ліквідності в інших, крім фінансового, секторах економіки – не буде нести загрози для макроекономічної стабільності? Якщо 5 років поспіль відбувається вимивання коштів із реальної економіки через первинно профіцитний бюджет, в результаті чого критично скорочується сукупний попит – це не загроза стабільності?
Читайте також: Помилок 90-х уникатимуть. Нацбанк не фінансуватиме бюджет
Державним бюджетом на 2020 рік передбачено залучення близько 230 млрд грн на внутрішньому ринку запозичень. Фактично за І квартал 2020 р. було залучено лише близько 60 млрд грн. Тобто, для надійного рефінансування внутрішнього боргу бюджет потребує залучення до кінця року ще 170 млрд. грн. Внесення змін бюджету викликатиме потреби у суттєвому збільшенні річних обсягів залучення ОВДП для фінансування нового обсягу дефіциту, який швидше за все перевищуватиме 6% ВВП.
Скільки треба грошей
Згідно планів обслуговування внутрішнього боргу в травні-грудні 2020 року, Мінфіну необхідно витратити на погашення та обслуговування ОВДП 186 млрд грн. З яких перед резидентами — 163 млрд грн, а перед нерезидентами – 23 млрд грн.
Ситуація на внутрішньому фінансовому ринку зараз не дозволяє Мінфіну залучати кошти з прийнятним рівнем дохідності. Вже скасовано три підряд аукціони з розміщення ОВДП. У випадку загострення чи продовження поточної ситуації фінансування планового дефіциту бюджету буде під загрозою.
Враховуючи це, оптимальний обсяг участі НБУ в операціях з державними цінними паперами — 160 млрд грн, що дасть можливість рефінансувати державний борг перед суб’єктами національної економіки (переважно банками та НБУ) і спричинить мінімальний тиск на інфляцію.
Читайте також: Реструктуризація держборгу. Чому це не вихід для України
У разі відсутності позитивного рішення правління НБУ щодо проведення операцій з ОВДП на вторинному ринку цінних паперів, Кабміну варто готувати рішення про реструктуризацію внутрішніх зобов’язань держави перед резидентами (крім фізичних осіб), які треба сплатити у травні-грудні 2020 року. Сума таких зобов’язань на травень-грудень 2020 року з процентами становить 128 млрд грн перед резидентами та 20 млрд грн перед нерезидентами.