Так, Приватбанк вважає, що господарський суд не надавши належної правової оцінки всім обставинам справи, прийняв завідомо неправосудну та незаконну ухвалу про забезпечення позову, якою обмежив його конституційне право власності на своє майно.
Ухваливши зазначене рішення, Господарський суд м. Києва у складі судді Привалова А.І. фактично вирішив справу по суті, посприявши 38 компаніям, пов'язаним з колишніми власниками банку, в уникненні відповідальності та неповерненні нерухомого майна (247 АЗС), яке в 2016 році перед націоналізацією було передано у фінансовий лізинг.
Раніше, ці ж компанії зверталися з аналогічними заявами про забезпечення позову у 16 справах (наприклад, 914/456/20; 914/458/20; 923/186/20), що перебувають в провадженнях господарських судів Кіровоградської, Львівської, Черкаської, Волинської областях, проте жодного разу суди правомірно не задовольняли такі заяви з огляду на те, що заявлені заходи забезпечення позову за своїм змістом є тотожними задоволенню позовних вимог.
Банк нагадує, що протягом серпня-вересня 2016 року 120 нафтобаз та 248 АЗС колишнім менеджментом банку було передано в фінансовий лізинг компаніям, пов’язаним з минулими власниками, з наступною передачею в оренду підконтрольним підприємствам.
На сьогоднішній день, заборгованість перед банком по зазначених договорах фінансового лізингу складає більше 6 млрд. грн. В зв’язку з несплатою обов’язкових лізингових платежів відповідно до умов договорів, банк, починаючи з 2017 року в односторонньому порядку розриває ці договори та повертає нерухоме майно у володіння банку. Після припинення договорів фінансового лізингу, лізингоодержувачі та орендарі, яким це майно було передано в оренду за згодою колишнього менеджменту банку, усвідомлюючи, що приміщення займається ними без відповідної правової підстави, відмовляються повертати нерухоме майно, блокують доступ представників банку до приміщень, чим створюють перешкоди власнику вільно володіти та розпоряджатися своїм майном.