Про те, що вдалося зробити за цей період і що вона залишає в спадок новому голові міністерства Ігорю Уманському, Оксана Маркарова розповіла на сторінці у фейсбуці. «Мінфін» публікує ключові тези публікації.

Стійке економічне зростання

Нам вдалося уникнути дефолту, зупинити падіння економіки і забезпечити зростання ВВП 16 кварталів поспіль.

Ми зменшили дефіцит державного бюджету з 4,9% ВВП у 2014 році до близько 2,0% ВВП у 2019 та 2020 роках.

Мінфін провів бюджетну та фіскальну децентралізацію, чим підтримав адміністративну реформу, яка ще триває в Україні. Завдяки цьому місцеві бюджети отримали зростання доходів з 68,6 млрд грн у 2014 році до понад 300 млрд грн у 2019 році (майже вп’ятеро), а також додаткові повноваження для залучення фінансування та можливості розпоряджатися власними коштами.

Прозорі публічні фінанси

У 2015 році моя команда відкрила всі транзакції Казначейства на порталі edata.gov.ua.

У 2016 році ухвалили концепцію «Прозорого бюджету», а з 2018 року стартував портал openbudget.gov.ua, де ми відкриваємо всі деталі бюджетного процесу та бюджетні дані. Там також доступна повна інформація про місцеві бюджети.

В 2019 році на порталі proifi.gov.ua регулярно оновлюється інформація про проекти, які ми реалізовуємо за кошти міжнародних фінансових організацій.

Середньострокове бюджетування

Розмови про середньострокове бюджетне планування точилися приблизно з 2000 року, але до 2014 воно не було реалізоване, бо не було ні політичної волі, ні кадрового потенціалу.

Це стало моєю «ідеєю фікс» і у 2015 році ми в Мінфіні розпочали роботу над концепцією, в якій нам допомагали міжнародні експерти та партнери. У 2016 році її презентували, а Кабмін схвалив. У 2017 році ми підготували пілотну трирічну бюджетну резолюцію.

Читайте також: Новий уряд планує переглянути держбюджет. Прем'єр хоче підвищити пенсії

Парламент ухвалив зміни до Бюджетного кодексу, який передбачав повноцінне впровадження середньострокового бюджетного планування і визначав трирічну бюджетну декларацію важливим стратегічним документом держави, 6 грудня 2018 року. Ми підготували Бюджетну декларацію на 2020-2022 роки і подали на Кабмін, але, на жаль, через минулорічні політичні процеси 2019 року вона не була схвалена.

Передбачувана боргова політика

Моя команда розробила та ухвалила на Кабміні Середньострокову стратегію управління боргом, яка була побудована на якісній діагностиці ситуації (борг був короткостроковий, дорогий, мав занадто високий рівень до ВВП та високий валютний ризик) і містить чіткий план із виправлення цих проблем.

Реалізація стратегії дозволила нам:

  • знизити вартість гривневих боргових інструментів до 10%;
  • ставки за валютними облігаціями знижено до 2,22% в євро та до 3,4% в доларі, що найнижче за всю історію сучасної України.

Читайте також: Хто виграє від зниження дохідності ОВДП

У січні цього року ми успішно вийшли на ринок євробондів з паперами у євро і запозичили 1,25 млрд євро на десять років за найнижчою ставкою в історії сучасної України — 4.735%

Рівноправні відносини з міжнародними партнерами

Мінфін повністю перебудував процеси розгляду і погодження проєктів, які ми реалізовуємо за кошти міжнародних партнерів, і збільшили рівень вибірки по всім інституціям приблизно вдвічі. Минулого року ми перетнули 1,1 млрд євро фінансування від ЄБРР за проєктами, домовленими лише у 2019 році.

МВФ був і залишається надійним партнером України, який в тяжкі моменти надавав фінансування для країни, і зараз готовий далі активно допомагати у впровадженні реформ, фіскальній консолідації та розвитку конкуренції, що має призвести до прискорення економічного зростання та покращення добробуту українських громадян.

Нова трирічна програма EFF на $5,5 млрд погоджена в кінці минулого року на staff level: більшість попередніх заходів виконано. Вихід з нею на Раду відкриває додаткове фінансування бюджету від ЄС (500 млн євро) та від Світового Банку (до $1,0 млрд).

Читайте також: Україна може втратити джерела дешевих зовнішніх запозичень із-за економічної кризи — Маркарова

Реформа податкової служби та митниці

Ми розділили ДФС на окремі Податкову та Митну служби, провели прозорі конкурси на їх очільників, де перемогли люди «не з системи», розпочали перезавантаження служб. Скоординовані і гучні атаки зі сторони корупціонерів, конвертаторів, контрабандистів та відмивачів коштів тільки підтвердили, що ми на правильному шляху.

Я дуже сподіваюся, що новий міністр не відійде від цієї боротьби і не піде на компроміси.

Державні банки

Сьогодні держава в особі Кабміну має у власності пакети акцій чотирьох банків, що становить близько половини банківської системи. Ми вважаємо, що частку держави треба зменшувати, тому схвалили і реалізовуємо Стратегію реформування банків державного сектору, яку планували незабаром оновити з урахуванням нових вимог.

У кожному з чотирьох державних банків сформована незалежна наглядова рада, затверджені стратегії для кожного з них на середньострокову перспективу, звітність публічно розкривається на порталі Міністерства фінансів.

Декілька креативних проектів

UkraineInvest, який було запущено на кошти донорів, а потім інституціоналізовано, тепер активний партнер інвесторів, і наявних, і потенційних.

Створений нами Фонд стартапів цього року вже видав понад 4 млн грн першим переможцям.

Спільна з Мінекономіки програма «Доступні кредити 5-7-9%», яка з 1 березня 2020 року вже надала підтримку десяткам підприємців на загальну суму 66,11 млн грн.

Прогрес у справах проти РФ

Мінфін та наша юридична команда домоглися позитивного рішення апеляційного суду Лондона який дозволив Україні захищати себе щодо невиплати так званого боргу на $3 млрд у Верховному Суді Об’єднаного Королівства. Також міжнародний арбітраж у Парижі ухвалив безпрецедентне рішення про стягнення з РФ на користь Ощадбанку $1,3 млрд.

Читайте також: Швейцарський суд зобов'язав РФ виплатити компенсацію 12 українським компаніям за активи в Криму

Інституційно сильне Міністерство фінансів

За п’ять років ми посилили Міністерство фінансів професійними заступниками та новими членами команди, а також найкращими практиками управління. Сьогодні Мінфін і всі, хто під нашою «парасолькою» — ДПС, Держмитслужба, Офіс фінконтролю, Державна казначейська служба та Держфінмоніторинг — це системи, спроможні забезпечити виконання всіх бюджетних завдань країни.