Чому іноземні інвестиції оминають Україну, на своїй сторінці у фейсбуку розповів голова Ради Нацбанку Богдан Данилишин. «Мінфін» наводить ключові тези публікації.

Скільки грошей «зайшло» в Україну

Обсяг ПІІ в Україну в 2014-2018 роках склав 11,5 млрд. З них — 62% або $7,1 млрд були спрямовані до банківського сектору України переважно у формі переоформлення заборгованості перед материнськими банками в статутний капітал українських банків.

Обсяги грошових переказів в Україну за аналогічний період становили $38,2 млрд.
Надходження ПІІ у % ВВП скорочується впродовж останніх трьох років, і за підсумками 2018 становило 1,8% ВВП. Обсяги грошових переказів навпаки зросли — з $5,2 млрд (4.8% ВВП) в 2014 році до $11,5 млрд (8,5% ВВП) у 2018 році.

Читайте також: Милованов про інвестиції: Україні критично необхідні $50 мільярдів

Як оцінити привабливість інвестицій

В світовій практиці для оцінки жорсткості монетарних умов використовується показник Real Monetary Condition Index (RMCI).

Він розраховується на основі показників реального ефективного обмінного курсу та реальної процентної ставки.

Одна з його складових визначає привабливість інвестицій, з точки зору отримання цінових переваг товаровиробників на зовнішніх ринках. Інша складова RMCI – визначає привабливість інвестицій в реальний сектор країни, з точки зору витрат на кредитні ресурси.

Тобто інвестування в країну з надмірно жорсткими монетарними умовами не дає можливості отримати потенційному інвестору порівняно достатні доходи, і це стає вирішальним фактором доповнюючи проблеми захисту прав власності, регуляторної політики і т.д.

Рай для спекулянтів

Жорсткість монетарних умов України вже четвертий рік перевищує жорсткість монетарних умов Грузії. І нині є на 16 в. п. вищою, ніж в Грузії.

Середній рівень жорсткості монетарних умов в Україні в 2019 р. був суттєво вищим, ніж в країнах Східної Європи – вище, ніж в Угорщині на 16 в. п., в Чехії – на 16 в. п., в Польщі – на 15 в. п., в Білорусі на 11 в. п.

Порівняно із 2016 р., країни Східної Європи переважно послаблювали свої монетарні умови (Чехія – на 1,4 в. п., Польща – на 1,9 в. п., Угорщина – на 2,8 в. п.). Україна ж, навпаки, підвищила жорсткість на 12,1 в. п., а станом на січень 2020 року (відносно середнього рівня за 2019 р.) додала ще 5 в. п. жорсткості.

Виходячи з цього, не дивно, що за весь 2019 рік Україна залучила іноземних інвестицій втричі менше, ніж Грузія за 9 місяців 2019 року у розрахунку на душу населення!

Грузія за 9 міс. 2019 залучила 244 дол. прямих інвестицій на 1 жителя.
Україна за весь 2019 рік – 77 дол. прямих інвестицій на 1 жителя.

Водночас висока жорсткість монетарних умов свідчить про надзвичайну привабливість фінансових активів країни в національній валюті.

І тут теж все логічно. Майже дзеркальне відображення. Україна, у розрахунку на душу населення, за 2019 рік залучила «спекулятивних» інвестицій в державні цінні папери від нерезидентів втричі більше, ніж Грузія.

Приріст ОВДП Грузії (Treasury Securities) у власності нерезидентів за 2019 рік становив 110,6 млн дол., або 40 дол. на 1 жителя. В той же час за аналогічний період ОВДП України у власності нерезидентів зросли на 4,6 млрд дол, або 116 дол. на душу населення.

Читайте також: Мінфін залучив до бюджету 1,6 мільярда на ОВДП