Про те, як рішення ЄС позначиться на бізнесі українських компаній і фінансових операціях наших заможних громадян, у колонці «Мінфіну» розповів керуючий партнер KAC Group Володимир Гаркуша.

За що покарали новачків

Причиною, через яку чотири країни стали фігурантами «чорного» списку ЄС, стало невиконання ними взятих на себе зобов'язань. Палау була покарана за те, що не впровадила автоматичний обмін фінансовою інформацією і не підписала Конвенцію про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах (OECD Multilateral Convention on Mutual Administrative Assistance).

Сейшели постраждали за «шкідливі» пільгові податкові режими. Панама, на думку Євросоюзу, ще не повністю відповідає принципам, окресленим Глобальним форумом щодо прозорості та обміну інформацією для цілей оподаткування та обміну інформацією за запитом.

Каймани — недостатньо попрацювали над впровадженням вимог щодо контролю над колективним інвестуванням.

На даний момент, окрім «новачків», у «чорному» списку знаходяться Американське Самоа, Фіджі, Гуам, Оман, Самоа, Тринідад і Тобаго, Віргінські острови США і Вануату. Вперше цей список був введений у 2017 році, а наступний його перегляд  передбачений у жовтні 2020 року.

Читайте також: Держстат порахував, скільки Україні приніс експорт ІТ-послуг

Які бар'єри для співпраці будуть встановлені

Країни ЄС серйозно взялися за деофшоризацію і боротьбу з агресивним податковим плануванням (коли компанії використовують недосконалість або нестиковки податкових законодавств різних країн для зниження податкового навантаження).

А тому дуже скрупульозно стежать за впровадженням нових стандартів контролю над повнотою сплати податків та обміну податковою інформацією. Внесення в «чорний» список загрожує обмеженням інвестиційних та ділових можливостей для юрисдикцій, які потрапили в немилість.

По-перше, кошти Фонду сталого розвитку (EFSD) і Європейського фонду стратегічних інвестицій (EFSI) не зможуть спрямовуватись через організації, розташовані в державах з «чорного» списку».

По-друге, обслуговування схем з участю контрагентів з таких юрисдикцій стає значно дорожчим.

Це відбувається тому, що для транснаціональних корпорацій, які працюють з такими юрисдикціями, збільшуються вимоги до публічної звітності. Крім того, країни-учасниці ЄС можуть запровадити додаткові податкові заходи. Наприклад:

  • заборонити включення у видатки витрат і платежів, спрямованих юридичним або фізичним особам в юрисдикціях, включених в «чорний» список;
  •  запровадити більш високі ставки податку на прибуток на відсотки, роялті, плату за обслуговування або винагороду та інші платежі, одержувані  з країн «чорного» списку.

​Схеми доведеться змінювати

Як правило, безпосередньо з офшорами вже ніхто не працює. Але вони можуть входити в оптимізаційний ланцюжок, в який також «підв'язуються» і компанії з європейської «пропискою». Тепер же «новачків» з «чорного» списку доведеться виключити з оптимізаційних схем. І ось чому:

  • будь-яка компанія з країн ЄС дуже ретельно перевірятиме всі фінансові операції за участю фізичних і юридичних осіб, включаючи фінансові інститути, з держав «чорного» списку. Європейці намагаються не працювати з компаніями з «фіскально неблагонадійних» країн.
  • Далеко не всі банки погодяться працювати з компаніями або резидентами з «чорного» списку. У будь-якому випадку, відкрити рахунок в європейському банку для резидента юрисдикції з «чорного» списку проблематично. Будь-яка угода з контрагентом з такої юрисдикції потрапляє під посилений контроль. Банки можуть призупинити транзакцію і утримувати кошти до з'ясування суті операції і ретельної перевірки інформації про контрагента. Окремі країни ЄС ввели податок на операції з офшорами.
  • До компаній, зареєстрованих в країнах зі списку, будуть застосовуватися додаткові заходи фінансового та інвестиційного контролю.
  • Додаткове оподаткування операцій з резидентами цих країн.
  • Додатковий контроль податкових органів та додаткова звітність за такими угодами.

Наскільки болісно це для нашого бізнесу? Відповідь на це питання можна пошукати в даних Держстату. Наприклад, за результатами минулого року імпорт послуг з Панами показав приріст у 33% до результатів 2018 р.

Оцінити ступінь використання нашими компаніями інших офшорів складніше. Оскільки Держстат не оприлюднив результати торгівлі з ними за підсумками 2019 р, посилаючись на конфіденційність такої інформації. Але, скажімо, за результатами 2018 р експорт послуг на Каймани приріс, порівняно з 2017 р, на 87%.