Які саме товари найбільше експортує Україна і яка їхня частка в загальному обсязі проданого за кордон, розповів на своїй сторінці в фейсбук заступник міністра економіки Тарас Качка.

1) Кукуруза

32 млн тон. На 11 млн тон більше, ніж минулого року. $5,2 млрд, $1,7 млрд росту з минулого року. 10,4% від всього експорту.

15 млн тон експортовано до ЄС. Зростання 26%. І хто на ту квоту зважає. 4,2 млн тон — Китай. 3,8 — Єгипет. 2,8 — Туреччина. 1,2 — Ізраїль. Загалом 49 ринків.

2) Соняшникова олія

Експортували на $3,78 млрд. Незначний ріст на $55 млн (1,5%). Частка в усьому експорті — 7,6%

Індія — 2,1 млн тон (падіння на 20%). ЄС — 1,77 млн тон, ріст +37%. Китай — 838 тисяч тон, ріст +77%. Ірак — майже 400 тисяч, символічний ріст — 2%. Загалом — 59 ринків.

3) Пшениця

19,96 млн тон (+3,5 до минулого року). $З,652 млрд виручки. Зростання 22%. Частка в експорті 7,3%

Експорт суттєво поміняв географію. Більш ніж в половину скоротився експорт до ЄС — з 1,45 до 0,6 млн тон. Подібна картина з Філіпінам — скорочення з 1,7 млн до 1 млн тон. Туніс — стабільний 1 млн тон.

На іншому боці палітри — Туреччина, яка збільшила імпорту української пшениці в 4,7 рази — 1,16 млн тон. Бангладеш зі зростанням у 2,5 рази до 2,28 млн тон. І лідером є Єгипет — 3,5 млн тон і зростання у 2,6 рази. Загалом 63 ринки.

4) Котуни з залізної руди

15 млн тон експорту. Попри невелике падіння обсягів фізичного експорту, виручка зросла на 12 мільйонів і сягнула $1,6 млрд. Частка в експорті — 3,2%.

Більше половини — 9,1 млн тон йде в ЄС, хоч тут і маємо падіння на 18 %. Натомість Китай купив 4,8 млн тон, на 80% більше, ніж 2018-го. Також Японія купила 1 млн тон, збільшивши обсяг на 28 %.

5) Концентрати залізні

18,7 млн тон (плюс майже 5 млн). Виручка зросла на 41,8% і становила $1,42 млрд. Частка в експорті — 2,8%.

10,6 млн тон пішло в Китай, 7 млн тон в ЄС. Істотно нарощено експорт до Алжиру (600 тис.) і Японії (287 тис.)

6) Кабелі

Вартість експорту $1,32 млрд. Номінальне незначне падіння на 0,2% до минулого року. Частка в експорті — 2,6%.

Майже все пішло в ЄС.

7) Сляби (напівфабрикати з вуглецевої сталі)

Обсяг — 3,19 млн тон. При збільшенні обсягів на 24,2%, виручка зросла лише на 0,5% і склала $1,29 млрд. Частка в експорті — 2,6%.

Левова частка (2,6 млн тон) пішло в ЄС. По двісті с хвостиком тисяч купили Туреччина і Таїланд. Невеликі поставки до Єгипту, Малайзії, Індонезії і Північної Македонії.

8) Ріпак

Обсяг експорту — 3,1 млн тон. На 30% більше, ніж минулого року. $1,26 млрд виручки (+26,8%). Частка в експорті 2,5%.

Основний покупець — ЄС (2,97 млн тон).

9) Соєві боби

Обсяг — 3,6 млн тон (+62% до минулого року). Виручка — $1,16 млрд (+40%). Частка в експорті — 2,3%

Туреччина купила 1,3 млн тон. ЄС і Єгипет купили по 700+ тисяч тон. Для Єгипту це ріст майже в 5 разів. 440 тисяч тон пішло в Білорусь.

10) Макуха з насіння соняшнику

І обсяги і вартість експорту зросли на 10% і становили 4,7 млн тон і $975 мільйонів відповідно. Частка в експорті — 1,9%.

Лідери — ЄС і Китай. ЄС придбав 1,7 млн тон, зменшення експорту на 16,4%. Китай придбав 1,26 млн тон, а експорт зріс на 96%.

У топ 100 товарів на рівні 10 знаків присутні і товари з доданою вартістю: і вагони, і телефонні апарати, і двигуни. Статистика цікава. Загалом перша сотня товарів складає 75,2% всього експорту, а десятка – це 43,2%всього експорту.

Читайте також: Держстат порахував, скільки Україні приніс експорт ІТ-послуг

Мораль цих цифр проста — для того, щоб мати ресурси для розвитку високотехнологічного експорту, ми повинні належним чином просувати експорт продукції, яка приносить найбільше грошей сьогодні.