Чому українська економіка зростає не так швидко, як хотілося б, розповів  на сторінці у фейсбуці заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Сергій Ніколайчук. «Мінфін» виділив головне. 

«Нельотна» погода і падіння промвиробництва

Уповільнення зростання було досить прогнозованим. Насамперед, такі очікування були сформовані не зовсім типовими термінами збору врожаю зернових та інших культур.

Тепла погода призвела до ранніх зборів, у результаті чого, на відміну від того ж 2018 року, основний збір врожаю зернових прийшовся на ІІІ квартал. І відповідно, у цей період по сільському господарству були гарні показники на тлі рекордного врожаю, і суттєве зниження в ІV кварталі.

До того ж, низка факторів вплинула на зниження обсягів випуску промисловості в ІV кварталі. Зокрема, йдеться про:

  • негативні тенденції на зовнішніх ринках. Цього року посилення торгових війн у світі мало наслідком падіння промислового виробництва на багатьох ринках, у тому числі і в Європі (падіння промисловості ЄС у 2019 році становило 1,1%, а у грудні поглибилося до 3,9%, зокрема в Естонії – 9,9%, Румунії – 8,9%, в Німеччині – 7,2%). Крім того, суттєво впали ціни на чорні метали – у середньому на 10-15%, порівняно з 2018 роком. У результаті металургійне виробництво зменшилося на 3,1% за рік (на 10% у грудні), що мало найбільший внесок у загальне падіння промисловості;
  • протекціоністські заходи з боку США, за якими слідували кількісні обмеження ЄС та Єгипту, нові торгівельні обмеження з боку Російської Федерації, введені в дію наприкінці 2018 року. Останній чинник найбільше вдарив по машинобудуванню, випуск якого зменшився за рік на 5,6%;
  • проблеми з логістикою. Минулого року суттєво зросло навантаження на чорноморські порти, що було пов’язано зі збільшенням перевалки зерна, вугілля та металів, які переорієнтовувалися із європейського напрямку та азовських портів. У результаті виникали постійні «вузькі місця» як у самих портах, так і на під’їзді до них залізничним та автомобільним транспортом;
  • теплі погодні умови, що були вагомим чинником скорочення попиту на енергоресурси (поряд з падінням виробництва у галузях-основних споживачах енергії) і відповідного падіння в постачанні електроенергії, газу та пари – на 4,1% (і на 15,7% у грудні);
  • менший врожай цукрових буряків, фруктів та овочів, що мав важливий вплив на харчову промисловість, зростання обсягів випуску якої уповільнилося до 0,2%.

Негативний вплив цих факторів суттєво підсилювався зниженням цінової конкурентоспроможності вітчизняних підприємств через зміцнення обмінного курсу та високі темпи підвищення заробітних плат, внаслідок високої конкуренції між роботодавцями на ринку праці.

Читайте також: Економіку не підкосить падіння промисловості. Але ризики для зростання залишаються

Зворотний бік модернізації

Розуміючи загострення конкурентної боротьби та необхідність технологічного переозброєння, у минулому році промислові підприємства масово проводили модернізацію. За перші 9 місяців капітальні інвестиції в добувній промисловості зросли на 34%, у постачанні електроенергії та газу – на 38%, у харчовій промисловості – на 42%, у металургії – на 34%.

Крім того, збільшився чистий приплив прямих іноземних інвестицій до реального сектору економіки – до 2.3 млрд дол. США, що у 1.7 раза перевищує рівень 2018 року (1.4 млрд дол. США). До речі, проведення капітальних ремонтів і оновлення ліній теж певним чином гальмувало роботу і знижувало показники цих галузей, водночас створюючи підґрунтя для майбутніх результатів.

Чого чекати у 2020 році

Окремі галузі, внаслідок інвестицій попередніх років, вже демонстрували гарні результати:

  • фармацевтичне виробництво зросло на 5,1%,
  • виробництво комп'ютерів,
  • електронної та оптичної продукції – на 4,3%,
  • хімічне виробництво – на 3,3%.

Саме ці галузі мали змогу ефективно конкурувати на внутрішньому і зовнішньому ринках.

Поточні та майбутні інвестиції забезпечать Україні все більше і більше таких конкурентних виробництв. Перші позитивні відгуки економіки вже є. Так, у січні поточного року металургійна галузь достатньо впевнено відновила обсяги випуску – порівняно з груднем 2019 року обсяги виробництва прокату зросли – на 29,4%, сталі – на 14,6% та чавуну — на 4,9%.

Крім того, за даними Державної адміністрації морських портів у січні 2020 року перевалка вантажів у морських портах суттєво збільшилася — на 20,5%, порівняно з січнем минулого року.

Ці перші результати роботи економіки у новому 2020 році та реалізація урядової стратегії економічного зростання на основі інвестицій дають підстави очікувати суттєве прискорення темпів зростання ВВП у цьому та наступному роках.

Читайте також: План від Милованова. Як прискорити зростання ВВП