Чому НБУ змінив свій норматив

Мова йде про постанову Національного банку № 13 від 31 січня 2020 року, якою регулятор упорядкував правила зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці.

Підставою для такого впорядкування стало прийняття 31 жовтня 2019 року Верховною Радою Українизакону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів».

Про кого розкажуть силовикам

Цим законом, зокрема, додані нові пункти до статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Пункт 3-1 дозволяє банкам на письмову вимогу органів прокуратури, ДБР та НАБУ у справах щодо виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їхньої необґрунтованості розкривати інформацію, яка містить банківську таємницю щодо операцій за конкретний проміжок часу із зазначенням контрагентів за рахунками:

  • юридичної особи,
  • фізичної особи-підприємця,
  • фізичної особи.

Прокуратура, СБУ, ДБР, Нацполіція, НАБУ та Антимонопольний комітет і раніше мали право звертатися до банків за інформацією, що містить банківську таємницю. Але ця інформація стосувалась тільки операцій за рахунками юридичної або фізичної особи-підприємця за конкретний проміжок часу.

Зараз же прокуратура, ДБР та НАБУ (вже без СБУ, Нацполіції та Антимонопольного комітету) мають право звернутися ще й за інформацією, що містить банківську таємницю щодо звичайної фізичної особи, плюс із зазначенням контрагентів.

Читайте також: Банківська таємниця: Кому фінансисти розповідають секрети клієнтів

Кому і про що розкажуть банки

Права НАБУ виявились дещо ширшими, ніж у інших правоохоронних органів. Так, НАБУ має право отримати інформацію щодо:

  • рахунків,
  • вкладів,
  • правочинів,
  • операцій за рахунками або без відкриття рахунків в межах своєї компетенції, у тому числі у справах щодо виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості.

Прокуратура та ДБР мають право отримати інформацію виключно щодо операцій за рахунками і тільки у справах щодо виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості.

Отже, зміни стосуються не всієї банківської таємниці, а тільки справ щодо виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості.

Як можна покарати банк за розголошення таємниці

Попри зміни в отриманні банківської таємниці існує певна правова проблема. Прокуратура, ДБР і НАБУ мають право сформувати письмовий запит до банку на отримання інформації, що містить банківську таємницю, тільки в рамках певного кримінального провадження.

Будь-яке кримінальне провадження в Україні розслідується в порядку, передбаченому КПК України. Стаття 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» не узгоджується зі статтями 159-166 КПК України. Саме тими статтями, які регламентують процедуру видачі рішення (ухвали) суду про доступ до речей і документів, що містять банківську таємницю.

За ст. 162 КПК України відомості, що можуть становити банківську таємницю, належать до охоронюваної законом таємниці, доступ до якої можливий тільки через рішення (ухвалу) слідчого судді або суду. Відповідні зміни в цю статтю не внесені.

Тобто, навіть якщо прокуратура, ДБР чи НАБУ на письмовий запит отримують інформацію, що містить банківську таємницю, при подальшому розгляді кримінальної справи в суді цю інформацію можна ставити під сумнів як недопустиму. Оскільки вона отримана у спосіб, не передбачений КПК України.

Також особи, чия банківська таємниця буде розкрита на письмовий запит правоохоронного органу, можуть звернутися до суду з позовами до банків про відшкодування шкоди. Адже тепер для правоохоронців існує два шляхи: простий – через письмовий запит і складний – через рішення (ухвалу) слідчого судді чи суду.

Зрозуміло, що прокуратура, ДБР та НАБУ підуть легшим шляхом, який з огляду на положення КПК України виглядає не зовсім законним. А відтак є підстава для стягнення з банку збитків за незаконне розповсюдження банківської таємниці.