Заступник виконавчого директора від України у Міжнародному валютному фонді Владислав Рашкован розповів на своїй сторінці у Фейсбук, які досягнення України вселяють найбільший оптимізм і що представникам влади слід робити далі.

Цифрова економіка

Інфляція: 4,1% (порівняно з 9,8% у 2018 році та 13,7% у 2017 році) слідом за очікуваним зниженням облікової ставки відкриває шлях до довгострокового зниження ставок за кредитами.

Зростання ВВП попередньо на рівні +3,5%, що досить непогано, хоча у 2020 хочеться більше.

Гривня закінчила рік на рівні 23,6862. Зміцнення курсу за рік: +14.45%. Найкраща динаміка у світі, що показує відносне зміцнення України, у порівнянні з  іншими країнами. В майбутньому, однак, це може виявитися також нашою слабкістю.

Прибуток банківської системи (11 місяців): 59 млрд грн (проти 19,9 млрд у 2018). Жоден банк не збанкрутував. Капітал і ліквідність банків на найвищому рівні. Тепер треба кредитувати – сподіваюся, позичальники хороші і готові до цього.

Депозити в надійних банках зі ставкою до 17,75% річних

Бюджетний дефіцит: менше 2% ВВП – в межах, затверджених бюджетом, – нарешті, починаємо жити за коштами. Тепер, сподіваюся, зачатки середньострокового бюджетування почнуть приносити свої плоди.

Держборг знизився на кінець року до рівня 45% ВВП при 41% боргу, номінованого в грн, збільшенні середнього терміну боргу з 9 місяців до близько 2 років і значному зниженні вартості запозичень у всіх валютах.

Змінилися з роками

І не кажіть, що все це не важливо. У 2014-2016 рр. всі кричали про падіння економіки, девальвацію, високу інфляцію, банкрутство банків, слабкість державних фінансів та великий і дорогий валютний держборг країни.

Ще нещодавно ми були трохи краще Венесуели, на рівні Аргентини, і набагато гірші за Туреччину. Подивіться, до чого в цих країнах призвела непослідовна монетарна та фіскальна політики, і порівняйте з ситуацією в Україні, де робота НБУ і Мінфіну, та й більшості Уряду заслуговує як мінімум поваги.

Читайте також: 2020: В очікуванні чорного лебедя

Чи можна спочивати на лаврах? Звичайно, ні. Якщо ми хоча б 5-6 років (а краще 10) будемо старанно працювати в одному і тому ж напрямку, то все у нас вийде. А якщо ще за ці 5-6 років побудуємо такі необхідні Україні інститути управління країною і систему правосуддя, то все в майбутньому буде виходити ще краще і швидше.