Про cashless економіку
– Частка безготівкових розрахунків з платіжними картками в Україні зросла до 50%. Незважаючи на це, НБУ продовжує політику їх збільшення. Чому для країни важливо знижувати питому вагу готівки?
– Обсяг безготівкових розрахунків дуже важливий показник для економіки з трьох причин. Перша – макроекономічна. Справа в тому, що при безготівкових розрахунках усі гроші залишаються в економіці. Вони обертаються швидше і можуть приймати різну форму – інвестиції, сплата податків, зарплата бюджетників, купівля товарів. Готівкові платежі такими перевагами не володіють. Кеш неможливо швидко дати в кредит, переказати, проінвестувати тощо. Економічний ефект від його використання дуже невеликий.
Друга причина – податкова. Коли починаються безготівкові розрахунки, виникає податкова база, а це вже питання наповнення державного бюджету. Крім того, безпосередньо з безготівковими платежами пов'язаний ВВП, оскільки його підрахунок відбувається саме на їх основі. Операції ж з купівлі-продажу не сприяють зростанню ВВП.
І третє, безготівкові платежі — це просто зручно. Ось ті основні причини, які пояснюють величезну увагу банків до побудови cashless суспільства.
– Україна може з часом перейти до безготівкової економіки?
– Готівка звичайно залишиться, але частка її буде невеликою. Є такий показник, як відношення грошової маси до ВВП країни. Він свідчить про рівень готівки, що використовується в економіці. Чим показник менший, тим краще. В Україні цей показник поки ще високий – на рівні 15%. У Польщі – близько 7%, найбільш успішні в цьому плані – країни Північної Європи, у них не більше 2-3%.
– Користь від cashless, звичайно, величезна. І все ж готівка залишається потребою № 1, коли мова заходить про конфіденційність. Як поєднати зручність цифрових платежів з анонімністю паперових грошей?
– Давайте відповімо на запитання – для чого в більшості випадків потрібна анонімність? Правильно, щоб мати можливість витратити гроші, які незрозуміло яким чином з'явилися. Подивіться, у нас люди працюють на низькій зарплаті, при цьому їздять на дорогих машинах і живуть в елітних будинках. А яке джерело походження цих грошей? Анонімність готівки в якійсь мірі дозволяє відійти від цього питання. Але я не вважаю, що це відповідає інтересам суспільства, як і інтересам розвитку країни, інтеграції України в глобальну економіку.
– Все ж таки, якщо говорити про конфіденційність, чи може вирішити це питання і стати альтернативою паперовим грошам біткоїн?
– Біткоїн є дуже цікавим економічним феноменом. Він фактично з нуля сформував величезну економіку, яка виросла абсолютно паралельно основній грошовій системі в світі. Майже всі держави заявляють, що не підтримують криптовалюти в поточному вигляді. Причина зрозуміла: «цифрові гроші» забезпечують анонімність і приховують рух капіталу, що дозволяє уникнути декларування доходів і сплати з них податків. На сьогодні – це велика проблема для держав. Справа в тому, що видатки всіх розвинених країн зростають. Це відбувається у зв'язку з воєнними діями, старінням населення, збільшенням витрат на держрегулювання та іншими причинами. Одночасно успішно розширюються способи оптимізації податків.
Криптовалюта є одним з джерел наповнення бюджету. Тому всі шукають способи її контролювати. Україна – не виняток. У листопаді у Верховній Раді зареєстрований законопроект про легалізацію криптовалют. По суті документ запроваджує регулювання «електронних» грошей з метою їх деанонімізації. Правила, які будуть діяти у відношенні до «крипти», дуже схожі на ті, які існують для звичайної валюти. Тому банкам буде простіше працювати і проводити операції з клієнтами – власниками криптоактивів.
Чесно кажучи, з урахуванням нашої високої лібералізації, унікальна цінність біткоїна для пересічних громадян нівелюється. Сьогодні можна до $100 тис. інвестувати за кордон, дозволено без обмежень купувати валюту онлайн.
Про нових учасників фінринку
– Правила гри платіжної індустрії в Україні серйозно змінюються: НБУ збирається розширити права небанківських установ у сфері надання платіжних послуг. Це безсумнівно призведе до підвищення конкуренції. Як ви плануєте боротися за своє місце на ринку фінансових послуг?
– Подібні зміни в європейському законодавстві обговорюються вже 4 роки. У січні 2020 року вони будуть запроваджуватися у всіх форматах. Оскільки Ukrsibbank – частина європейської банківської групи BNP Paribas Group, до цього кроку ми повністю готові. Наша позиція полягає в тому, що банки стануть найбільшими учасниками платіжного ринку. Вони будуть надавати населенню найкращий клієнтський досвід. Тобто, зручніше за все буде працювати з банком. Паралельно, звичайно, з'являться інші учасники, які теж будуть надавати платіжні сервіси. Наприклад, онлайн-магазини. Тепер ви зможете платити в них не тільки карткою, але і безпосередньо зі свого рахунку. З одного боку, це зручно для клієнта. А з іншого – вигідно і банку, і магазину, оскільки відбувається певна економія за собівартістю цієї транзакції. У цій ситуації не вважаю, що банки щось втратять.
– А як ви ставитеся до амбіцій у фінансовій сфері інших компаній, наприклад, Uber, операторів поштового та мобільного зв'язку. Чи не несе це ризики для діяльності банків?
– Зміни галузі фінансових послуг загрожують тим банкам, які самі не змінюються. Справа в тому, що банківська галузь дуже зарегульована, чого не скажеш про фінтех-компанії. І якщо у банку через численні завдання регулятора не вистачає ресурсів на розробку послуг і продуктів для клієнта, то в кінцевому підсумку він приречений. Головне тут — вміти створювати партнерські відносини та вигідні союзи. Ті з банків, хто не буде тісніше працювати з новими гравцями, звичайно, залишаться в минулому столітті.
– Фінтех-компаніям буде цікаво працювати з банками?
– Найскладніше і найдорожче для фінтех компаній – залучити клієнтів. А у банків дуже велика клієнтська база. Тож може вийти досить вигідний симбіоз.
– На сьогодні 11 банків підключилися до системи BankID. Як ви оцінюєте цю ініціативу?
– BankID – дуже хороша система, яка дозволяє будь-якому громадянину України отримати державний сервіс, використовуючи логін і пароль свого банку. Але проблема в тому, що за 3 роки з моменту запуску особливого розвитку вона не отримала. До того ж, на жаль, BankID на державному рівні не є пріоритетом. Новий уряд зробив ставку на Mobile ID. Як воно буде – подивимося. Поки що ми зайняли вичікувальну позицію.
Насправді в Україні найбільша кількість верифікованих громадян – близько 25 млн – знаходиться в банках. Тому потенційно BankID, на мою думку, найбільш перспективна система. Але поки що спільних ініціатив або робочих груп у Мінцифри і Нацбанку немає. Як тільки вони будуть і будуть зрозумілі перспективи, ми точно приєднаємося.
Про кредити і депозити
– Споживче кредитування в цілому за банківським сектором зросло на 12%. Водночас кредитування бізнесу скоротилося на 11%. З чим це пов'язано?
– Так, статистика така. Але, розглядаючи всі показники, пов'язані з обсягами кредитного портфеля, треба розуміти, що половина зазначених у статистиці кредитів – непрацюючі. Їх важко класифікувати: це кредити бізнесу чи споживчі.
З точки зору споживчих кредитів, в Україні дуже низький відсоток закредитованості населення. Відношення кредитного портфеля фізосіб до ВВП – 24%. З них 10 % – це непрацюючі кредити. Тобто, реально – 14%. Тому, з точки зору споживчого кредитування, пост-кредитування, кеш-кредитування, кредитних карт, в Україні можна зростати в 2-4 рази.
– З чим пов'язаний такий низький рівень кредитування населення? Що може його збільшити?
– Дуже негативно впливає відсутність в Україні ринку іпотеки і слабке автокредитування. Все зміниться, як тільки облікова ставка Нацбанку стабілізується на 8-9%. Відсотки за кредитами знизяться, що зробить їх доступними і вигідними як для фізичних, так і юридичних осіб.
Другий важливий момент стосується бізнесу, точніше бажання його розвивати. Адже підприємство бере кредит, щоб розширити або модернізувати виробництво, поліпшити асортимент або збільшити мережу. Це все пов'язано з оптимізмом підприємців, їх бажанням розширювати бізнес. В принципі Укрсиббанк спостерігає зростання оптимізму, а з ним і бажання взяти кредит.
Окремо зупинюся на сегменті агровиробників. Їхня загальна тенденція – збільшення експорту. Відповідно, їх завдання спочатку збільшити обсяги виробництва. А для цього потрібні кредити на техніку і оборотний капітал. Звичайно, при ринку землі цей сектор буде набагато жвавішим.
– А як йдуть справи в Ukrsibbank з депозитами?
– Депозитний портфель зріс на 17% відносно минулого року. Це хороший показник. Засмучує лише те, що частка валюти в депозитах зростає швидше, ніж частка гривні. Причина і у валютній лібералізації, і в заробітчанах, і у високій інфляції з 2015 року. Від цього не виграють ні економіка, ні банк. Тому наступного року ми плануємо більш активно розвивати гривневий депозит. У Нацбанку, до речі, теж є план щодо підвищення привабливості гривні. Але спершу має пройти певний час, за який інфляція буде знижуватися, і курс стабілізується. Тільки тоді люди збільшать частку гривні в депозитах.
Про фінтех-рішення
– Сьогодні банки можуть утримувати лідерство у сфері надання фінансових послуг, лише інвестуючи у fintech-стартапи. Які ІТ-рішення та проекти ви вже впровадили та чого чекати в найближчій перспективі?
– Ми працюємо над розвитком двох величезних проектів – Ukrsibonline та Ukrsib business. Перший – платформа для фізосіб; другий – для приватних підприємців, компаній, корпоративних клієнтів.
Ukrsib online існує вже більше двох років, і включає більше 60 функцій. Платформа дуже динамічно розвивається, кожен місяць з'являється щось нове. На сьогодні на ній зареєстровано понад 1 млн клієнтів, що цілком зрозуміло. Це одна із найзручніших і одна з найбільш розвинених платформ на українському фінансовому ринку.
Ukrsib business ми запустили менше року тому. Його мета – у першому кварталі нового року замінити стару платформу StarAccess з роботи з юрособами на нову, більш якісну Ukrsib-Business.
Ще у нас є цікавий внутрішній проект Джеймс. Він являє собою віддаленого персонального менеджера – реальну людину, яка працює для клієнта. Спілкування з ним, у тому числі будь-які фінансові транзакції, не вимагають відвідування відділення, транзакції відбуваються через чат. Наприклад, можна буде не тільки відправити документи, але і підписати їх, використовуючи одноразовий пароль в чаті. Зручно і безпечно. Зараз на цій платформі обслуговується 20 тис. клієнтів, в тому числі й з IT-сфери.
– В Україні швидкими темпами набирають популярність безконтактні платежі. Які безконтактні технології вже реалізував Ukrsibbank? Наскільки вони ефективні?
– Взагалі, Україна — лідер з безконтактних платежів. Тому, звичайно ж, ми приділяємо багато уваги цьому напряму. Google Pay, Apple Pay – все це у нас працює. Вже близько 20% транзакцій відбувається за допомогою мобільних гаманців. Всі карти, які ми зараз випускаємо, безконтактні. Це стало нормою.
– Проблема в тому, що з ростом популярності фінтех-новинок збільшується кількість пов'язаних з ними шахрайств. Як банку зберегти баланс між інноваціями та безпекою?
– Банк несе відповідальність перед клієнтом за інструмент, який пропонує. Не можна давати рішення, якщо не опрацьовані питання захисту. Тому, карти UKRSIBBANK працюють тільки в тих телефонах, де є біометрія і встановлений пароль. Якщо ви у свій банківський акаунт увійдете з іншого девайса або в іншій країні, ви або отримаєте повідомлення про операцію, або вам доведеться пройти ідентифікацію.
Про сфери інтересів
– ІТ-сектор користується особливою увагою Ukrsibbank. А які ще галузі вважаєте цікавими і працюєте над розширенням своєї присутності в них?
– ІТ-сектор дуже динамічний в Україні, і кількість айтішників складає від 120 до 150 тис. З них нашими клієнтами є понад 30 тис. осіб. Всі найбільші компанії працюють з нами. Це дуже вибагливі клієнти. Тому все, що стосується швидкості зарахувань, курсів валют, якості обслуговування, цифрових рішень, вимагає найвищого рівня. Але це нам повністю підходить. До того ж ІТ-сектор добре зростає. 20% – це мінімум, на який планує збільшитися наступного року кожна ІТ-компанія.
Також ми придивляємося до сільського господарства і всього, що з ним пов'язано. Йдеться про імпорт, засоби захисту рослин, насіння, техніку, експорту, бізнес всередині України, пов'язаний з переробкою, виробництвом продуктів харчування.
Спостерігалася гарна динаміка у медичній реформі, яка повинна була перетворити цей сегмент на досить-таки цікавий напрямок. Але поки що все, на жаль, призупинилося.
Половина наших клієнтів малого та середнього бізнесу пов'язані з торгівлею. І це теж наш стратегічний сегмент.
– У 2019 році банки активно розвивали преміум-сегмент, VIP-банкінг. Що нового пропонуєте клієнтам в цій категорії?
– Для нас преміум – це клієнт, який відповідає одній з трьох умов: регулярні щомісячні надходження перевищують 25 тис. грн; є депозит понад 200 тис. грн; користується преміальним продуктом, наприклад, карткою Visa Platinum.
Які у нас переваги? Їх декілька. Перша – це, звичайно, надійний банк. Адже чим відрізняється преміум клієнт від масового? Тим, що у преміуму є регулярні доходи, певні накопичення та його завдання їх зберегти. Тому надійність банку – це найголовніший критерій. З усіх банків, які працюють в Україні, найвищий міжнародний рейтинг у BNP Paribas Group. Це єдиний банк, який відкриває роздрібні рахунки українцям. BNP Paribas Group – найбільший банк в єврозоні за розміром активів.
Друге, чим ми залучаємо клієнта, – якістю сервісу. Це все, що стосується персонального менеджера, окремої лінії в контакт-центрі, експертизи глобальної команди cash-management у кожному великому відділенні.
Ну і важливу роль відіграють діджитал рішення, які спрощують нашим клієнтам життя. Плюс всякі «пряники» у вигляді карт Travel, Offer тощо.
– Команда Ukrsibbank створила каталог з 50 діючих грантів для бізнесу різних сфер і галузей. Ініціатива дуже похвальна, але навіщо банку це потрібно?
– В Європі та в інших розвинутих країнах це активна форма фінансування малого бізнесу. І цей інструмент реально працює. При чому гранти можуть стосуватися співробітників компанії, розробки нових технологій, впровадження інноваційних рішень, отримання знань в результаті обміну досвідом тощо. У нас грантів дуже багато, але вони практично недоступні. Дуже складно розібратися з їх умовами. Ми вирішили виправити ситуацію і зібрали 50 реально працюючих грантів, структурували їх, переклали зрозумілою мовою і розмістили у відкритому доступі. Це, зауважу, лише перший етап. Надалі плануємо над ним працювати і удосконалювати. А інтерес у нас один – допомогти нашим клієнтам використовувати даний фінансовий інструмент. Формула проста: допомагаєш клієнтові, він розвивається, у нього збільшуються обороти і банк росте разом з ним.
Про перспективи
– Ukrsibbank регулярно входить в десятку, а за підсумками першого півріччя 2019 в топ-5 найбільших платників податків в області фінансової і страхової діяльності. За рахунок чого вдається забезпечувати такі високі показники?
– За всі наші досягнення дякуємо клієнтам. Потрібно сказати, що клієнтська база у нас дуже диверсифікована. Ми обслуговуємо міжнародні та локальні компанії, малий і середній бізнес, преміум і масовий сегменти. Тобто Ukrsibbank – це дійсно універсальний банк, який працює з клієнтами в усіх сегментах. За рахунок такої ось багатопрофільності ми утримуємо високі показники.
– Які очікування банківського сектора від 2020 року?
– 2020 рік обіцяє бути дуже цікавим. У жовтні нас чекає перший етап фіскалізації, який виведе більшу частину бізнесу «з тіні». Це збільшить попит компаній на банківські послуги.
Також готуємося до запуску ринку землі. Закон ще не прийнятий, але вже зараз з боку клієнтів спостерігаємо підвищений інтерес до цього питання.
Особлива увага приділяється діджиталізації. Будемо працювати над розвитком усіх форм відносин з клієнтами у дистанційному форматі.
Дуже сподіваємося на позитивні зміни за інвестиціями. Зараз спостерігаємо масовий інтерес до ОВДП. Може, буде якесь пожвавлення за іноземними активами або будуть прийняті рішення, що полегшують торгівлю облігаціями в країні.
Очікування в цілому позитивні і досить оптимістичні.