Про те, що найбільше допомагає у зміцненні гривні і до якої позначки може дійти курс, «Мінфіну» розповів аналітик ІГ Універ Михайло Федоров.
Помилковий слід винних
Багато хто вважає, що приплив іноземних грошей в ОВДП є головною причиною зміцнення гривні цього року. Проте варто зауважити, що іноземці купили ОВДП на $4 млрд, а чиста купівля валюти з боку НБУ з початку року до 12 грудня склала $5 млрд. Якщо скласти два цих чинника, то можна констатувати, що валютна «кубушка» НБУ повністю нівелювала весь обсяг припливу грошей в держборг України, навіть з лишком на $1 млрд. І тому можна спростувати думку про те, що саме приплив грошей іноземців в ОВДП виявився головною причиною зростання курсу гривні.
Якщо звернутися до такого показника як рахунок поточних операцій і торговий баланс, то за ними у країни дефіцит. За перший і другий квартал 2019 року дефіцит торгового балансу за товарами і послугами склав $4,6 млрд., А дефіцит рахунку поточних операцій склав за цей же період $667 млн. Це означає, що дані показники не були джерелом зміцнення гривні. Більш того, варто враховувати, що для економік, які розвиваються, зазвичай характерний профіцит торгового балансу, адже саме їм і покривається відтік капіталу з країни.
Але дивлячись на статистичні дані України, можна подумати, що в країну постійно йде приплив капіталу. Адже варто відзначити, що в України вже багато років відзначається стабільний дефіцит торгового балансу і рахунку поточних операцій. І якщо дивитися на цифри статистики, то дійсно можна зламати голову в пошуку причин зміцнення гривні. Однак не завжди потрібно і можна бути простим обліковцем. Для розуміння ситуації іноді потрібно включити здоровий глузд і подивитися на ситуацію ширше.
Матеріальна допомога
Якщо вірити статистиці, то у 2018 році за рахунком поточних операцій в графі первинні доходи від оплати праці значиться цифра $11,4 млрд. Це гроші, які переказали українці, що працюють за кордоном. Скільки їх — ніхто точно не знає, цифри різні. Наприклад, Мінсоцполітики у 2018 році оцінював, що 3,2 млн українців постійно працювали за кордоном, а з урахуванням сезонних працівників цифра доходила до 9 млн, але давайте усереднимо їх до 5 млн постійних. За офіційними даними виходить, що в середньому кожен, хто працює за кордоном, ввіз в країну всього $2280 за весь 2018 р. або ж за $190 на місяць. Проте в НБУ порахували, що у 2018 році в країну трудових мігрантів було переведено $14,3 млрд. Але навіть з цією цифрою виходить, що один трудовий мігрант у середньому переказував в країну $240 доларів на місяць.
Мій здоровий глузд підказує мені, що цифра 240 доларів не відповідає дійсності. 240 доларів на місяць — це та сума грошей, яку фінансова влада країни змогла порахувати. Але є гроші, які просто неможливо порахувати. Адже якщо людина везе гроші готівкою (а не робить банківський переказ), везе їх без декларування (оскільки везе менше $10 тис.), то ці гроші майже неможливо врахувати. Вони статистикою і не враховуються. А таких грошей може бути більше, ніж тих, які йдуть офіційно. І насправді трудові мігранти переказують не $280 на місяць, а набагато більше.
А якщо це так, то в країну у вигляді готівкових грошей може додатково надходити і $10 млрд, і навіть $20 млрд, які взагалі ніяк не враховані. І загальний обсяг грошей, з урахуванням офіційних даних, які люди привозять до країни, може перевищувати $30 млрд. І якщо рахувати так, то цим якраз і виправдовується, і покривається постійний торговий дефіцит України.
Найбільша галузь економіки
Трудові мігранти, на сьогоднішній день, — це найбільша галузь української економіки, більше ніж сільське господарство, більше ніж металургія. І в цій галузі на сьогоднішній день зайнята найбільша кількість людей, середні доходи яких, швидше за все, більші, ніж у людей, що працюють в самій Україні. І справедливо було б вважати, що внесок саме цієї галузі в приплив капіталу в країну найбільший, але ця економіка значною мірою прихована від погляду статистики.
Плюс до цього важливо розуміти, що гроші від експорту, гроші трудових мігрантів, завезені в країну, не обов'язково завжди трансформуються в гривню. І приплив валюти не дорівнює конвертації цієї валюти в гривню. Гроші у валюті можуть спокійно лежати під матрацом у вигляді резервів. Причому ці резерви є у всіх: у домогосподарств, компаній, банків і держави. І ці резерви — величина змінна. Грошовий валютний резерв може як зростати, так і знижуватися.
Обирай депозит у надійному банку зі ставкою до 19,5 річних
Тому, умовно кажучи, можна уявити собі величезний резервуар, скажімо «бочку», в яку постійно вливаються гроші від експорту, від мігрантів, від вкладень нерезидентів в Україну та інші доходи. І загальний потік цих грошей може складати на рік $90 млрд або $100 млрд. Всередині самої «бочки», тобто в резерві, або ж можна сказати у нормі накопичень, лежить 50, може 100, а може і 200 мільярдів доларів.
Гроші на продаж
Для курсу гривні важливо не скільки грошей вливається в «бочку», адже вони всі можуть стати просто валютними резервами. Важливо скільки з цієї «бочки» продається валюти, і ця цифра часто не відповідає загальному припливу валюти в країну. Ця цифра може бути і меншою, і більшою, ніж загальний обсяг надходжень валюти. Але політики, експерти і аналітики дуже часто прогнозуючи і оцінюючи курс гривні, оцінюють саме приплив грошей у країну, ту кількість, яка вливається у «бочку», причому без урахування значної частини грошей від трудових мігрантів.
У кінцевому рахунку, гривню і валюту купують люди, в залежності від їх думок і настроїв. І саме від рішень мільйонів людей, які володіють валютою, і залежить те, скільки грошей з «бочки» буде конвертовано у гривню. У теорії в якийсь період ця цифра може бути вдвічі меншою, ніж обсяг припливу грошей у країну. І тоді відбувається так звана доларизація економіки. А в інший період все може бути навпаки, люди можуть продавати валюти вдвічі більше, ніж її надходить у країну, і тоді відбувається зниження доларизації.
Читайте також: Зміцнення гривні: настав час купувати долар
У довгостроковому періоді, скажімо, за 10 років, звичайно ж, загальний приплив грошей і конвертація будуть приблизно рівні, але в короткостроковому і середньостроковому періоді дуже важливий настрій людей та рівень доларизації економіки.
У 2017 і 2018 році експорт країни значно зріс, так само як і доходи трудових мігрантів з України, але тоді це не сильно позначилося на курсі гривні. Макроекономічна стабілізація економіки вже була досягнута, але у людей був страх війни. Тому, так званий рівень доларизації не падав.
Рік тому в країні був військовий стан, а гроші, як відомо, боятися військових ризиків. Але цього року військові страхи і відповідно військові ризики стали знижуватися. Причому в цьому питанні неважливо, коли де-факто скоротилися ризики, важливо те, коли «гроші» припиняють боятися.
Реальні причини зміцнення гривні цього року — це макроекономічна стабілізація економіки після кризи минулих років і значне падіння страхів і ризиків війни. Ці фактори призвели до зростання економічної активності людей і зниження доларизації економіки. Усі інші фактори є лише похідними від цих основних.
Читайте також: Скільки втратила економіка через сильну гривню
Наступного 2020 року, якщо не прилетить «чорний лебідь», і всі ці фактори продовжать працювати, то гривня має всі шанси на те, щоб продовжити своє зміцнення. І курс цілком може дійти до позначки 21 грн/$.
Що стосується припливу грошей в ОВДП, то тут потрібно розуміти, що цей фактор не є першопричиною, цей фактор є наслідком і похідною від головних факторів.