У Верховній Раді 15 листопада зареєстрували законопроект №2461 щодо оподаткування операцій із криптоактивами. Партнер Axon Partners Назар Поливка проаналізував положення документу для «ЕП». «Мінфін» виділив основне.
Що з термінологією
Законопроект — логічне продовження напрацювань Офісу ефективного регулювання BRDO в співпраці з лідерами думок на ринку крипти. Автори тексту почали за традицією із визначення термінів.
«Ввели загальне і дуже широке поняття „віртуальний актив“, під яким тепер розуміється особливий вид майна, який є цінністю у цифровій формі, яка створюється, обліковується та відчужується електронно», — коментує Назар Поливка.
Тобто теоретично в цю категорію може потрапити не тільки все, що працює на блокчейні, а навіть різні артефакти типу запасних гусениць до танку з гри World of Tanks.
Все, що на блокчейні, розділили на дві категорії:
-
криптоактиви
Криптоактиви – це токени, які не посвідчують майнових чи немайнових прав власника криптоактиву. Тобто сюди належать біткоін та інші криптовалюти, а також альфа і омега ІСО хайпу — utility токени.
-
токен-активи
Токен-актив — це токени, які посвідчують майнові чи немайнові права власника токен-активу, які відповідають зобов’язанням особи, яка випустила токен-актив. Тобто сюди належать токени-цінні папери й усі інструменти, які виникають в результаті токенізації активів і посвідчують право вимоги на частку в таких активах.
Читайте також: Минцифры подписало меморандум с биткоин-биржей. Что это значит
По термінології в принципі нічого нового. Загальносвітова практика відділяти токени, які мають цінність самі по собі — криптовалюти, utility токени, від токенів, які є цифровим вираженням цінності об’єктів матеріального світу чи певним зобов’язанням емітента такого токена — security токен.
Інвестуй гроші вигідно і надійно зі ставкою до 19%
Особливих умов для криптобізнесу не буде
Законопроект визначає, що об’єктом оподаткування є прибуток від операцій з криптоактивами. Він розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу криптоактивів та витратами, пов’язаними з їх придбанням чи створенням.
Звучить логічно і навіть банально. Найцікавіше починається на практиці. Головна інтрига в тому, як і чим підтверджувати різницю між доходом і витратами, бо для майнингу передбачений один перелік документів, а для трейдингу — зовсім інший.
Читайте також: Как платить налоги с доходов от криптовалюты (юрист)
Як, наприклад, ДФС буде реагувати на виписки з іноземних криптобірж, що не видають ніяких «офіційних» документів, які любить наша податкова – щоб все було красиво і затверджено підписом з мокрою печаткою.
Якоїсь особливої ставки оподаткування для юридичних осіб не передбачено. Це щоб зразу відсікти у особливо вразливих ілюзії про те, що цим законом будуть надані якісь особливі умови для криптобізнесу. Бо, як-то кажуть, чим «криптани» кращі за фермерів чи сталеварів?
«Водночас передбачена ставка податку на доходи фізичних осіб від операцій з криптовалютою. Дохід фізичних осіб від операцій з криптоактивами вважається інвестиційним прибутком і наступні п’ять років буде оподатковуватись за ставкою 5%», — говорить Назар Поливка.
Особа має самостійно декларувати розмір інвестиційного прибутку.
Майже до останнього автори законопроекту хотіли зробити біржі та криптообмінники податковими агентами щодо податку на доходи фізичних осіб. В останній момент в документі з’явилось положення про інвестиційний прибуток і самостійне декларування.
До того ж, тепер вже офіційно — операції з продажу криптоактивів не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.
Чи зайдуть нові криптоінвестиції в Україну
Найвірогідніше — ні. Ми ж всі розуміємо, що тут не в законі про криптовалюту справа. Швейцарія стала крипто-Меккою не через низькі податкові ставки чи якийсь особливий статус для криптовалют, а через те, що це – Швейцарія.
Потрібна стабільна фінансова система, гнучке фінансове законодавство, адекватні суди тощо. Список можете доповнювати самі. Наімовірніше цей законопроект – продукт для внутрішнього споживання. Лише практика покаже, чи він щось змінить для криптобізнесу.
Читайте також: Три криптовалютные биржи нацелились на рынок Украины
На одній із неформальних зустрічей хтось із авторів законопроекту назвав одну із ідей регулювання криптовалюти в Україні. За його словами, треба дати криптобізнесу «фіатний шлюз», тобто постійний і послідовний доступ до банківської системи і цей законопроект – один із елементів цього плану.
Якщо так станеться, то це дійсно буде прорив. Але щось мені підказує, що для цього знадобиться чудо. Хоча очікування чуда – тепер нова національна ідея. Не стоятиму осторонь прогресу і теж спробую повірити.