Суд оголосив своє рішення за результатами засідання 8 жовтня 2019 року. Основним аргументом Росії було те, що примусове виконання арбітражного рішення в країнах, які меншою мірою захищають державний імунітет, аніж Франція, може спричинити їй шкоду. Росія може понести матеріальні збитки, і її права начебто будуть порушені. Російська Федерація в своїй заяві просила Паризький Апеляційний суд призупинити примусове виконання рішення арбітражу, щоб захиститись від будь-яких спроб його примусового виконання за кордоном. Тим самим фактично Росія визнала, що не має наміру виконувати це рішення.
За результатами розгляду суддя відхилив заяву Російської Федерації про призупинення примусового виконання рішення арбітражу. Суддя вирішив, що наведені Російською Федерацією аргументи є безпідставними та необґрунтованими. Суд наголосив, що вимоги щодо призупинення примусового виконання рішення слід оцінювати виходячи з конкретних фактів справи і, відповідно, посилання на абстрактні чи гіпотетичні підстави, що були наведені Росією, є неприпустимими.
Апеляційним Судом зазначено, що ризик того, що права Російської Федерації будуть поставлені під загрозу внаслідок спроби примусового виконання судових рішень щодо тих її активів, що користуються імунітетом від примусового виконання, про який в своїй заяві зазначала Російська Федерація, не є достатньою підставою для призупинення примусового виконання. Питання примусового виконання, в тому числі за рахунок активів, які могли б користуватись імунітетом, є справою виключно місцевих судів у кожній окремій юрисдикції. Крім того, суддя зазначив, що ризик звернення стягнення на суверенне майно не може виправдати призупинення виконання арбітражного рішення. Суддя зауважив, що примусове виконання рішення не поставить під загрозу фінансовий стан країни, і що Ощадбанк, який є надійним комерційним банком, не наражає на ризик можливе повернення коштів у разі скасування рішення. Тому суддя відхилив прохання Російської Федерації та зобов’язав її понести частину витрат на провадження.
Наводячи абстрактні та безпідставні аргументи, Росія всіма силами намагається уникнути виконання арбітражного рішення та неналежним чином користується французькою судовою системою, що ще раз доводить, що Росія відмовляється виконувати власні міжнародні зобов’язання зараз чи в майбутньому.
Нагадуємо, що після того як Росія відмовилась брати участь в арбітражному провадженні, вона намагається зупинити примусове виконання рішення та скасувати його. Росія має обґрунтований інтерес у тому, щоб уникнути участі в судових процесах, пов’язаних із виконанням рішення арбітражного трибуналу, в різних юрисдикціях. Ощадбанк вкотре довів свою здатність протистояти спробам ухилення від виконання арбітражного рішення та в черговий раз зміг захистити свої інтереси.