«Внаслідок зміцнення гривні на кінець року співвідношення держборгу до ВВП буде менше 55%. В країні, де воно було більше 80%. Так, міцна гривня частково зменшує доходи бюджету. Але в той же час, уявіть собі інвестора, який дивиться на країну з держборгом до ВВП 60% і на інвестора, який дивиться на країну з держборгом 50%. І як це транслюється в його очікуванні процентної ставки за запозиченнями цієї країни», — сказав він.
Інший позитивний ефект — конкурентність українських виробників з точки зору залучення робочої сили, каже Сологуб.
Читайте також: Закриття міжбанку: Долар рвонув вгору
«У нас номінальна зарплата зростає майже на 20% в річному вимірі, і гривня зміцнилася на 13%. Це означає, що в порівнянні з тією ж Польщею, де зростання зарплат було не дуже високим, люди почали отримувати майже на 30% більше. Різниця в доходах звужується, і це важливий фактор для ринку праці», — сказав заступник голови НБУ.
Також, за словами Сологуба, в Нацбанку не бачать проблем з платіжним балансом в результаті зміцнення гривні. Він це пояснює зростанням обсягів експорту у зв'язку з рекордним урожаєм зернових. При цьому, врожайність, на його думку, не наслідок будь-яких погодних факторів, а відображення зростання продуктивності в агросекторі.
«У підсумку номінальна цінова конкурентоспроможність експорту начебто погіршується, тому що курс гривні зміцнюється. Але зростання продуктивності компенсує курсовий ефект, і в результаті поточний рахунок торговельного балансу не погіршується», — зазначає заступник голови НБУ.