Про те, що очікує Приватбанк та його клієнтів, якщо компроміс з колишнім власником все ж буде знайдений, розповів інвестиційний банкір Сергій Фурса на сторінці у Facebook.

Який це компроміс

Це не розмова про те, як він поверне 5,5 млрд доларів, відразу або частинами. Це той компроміс, який завжди називали червоною лінією всі наші західні партнери. Це той компроміс, який може закрити перед Україною можливість співпраці з Міжнародним Валютним Фондом.

Це той компроміс, який, фактично, є капітуляцією держави перед олігархом. І це прекрасно розуміють інвестори. Це чудово розуміють у МВФ. Але це можуть не розуміти деякі люди в Україні.

Чого хоче Коломойський

Він хоче захистити свої активи. І це зрозуміло. Ми можемо його зрозуміти, але в українських платників податків інший інтерес. Їх інтерес – отримати компенсацію за ті 5,5 млрд доларів, які були вкладені в капітал Приватбанку при його націоналізації. Тому і виник Суд в Лондоні, адже від українського правосуддя мало очікувань. І зараз Коломойський хоче зробити все, щоб Україна припинила його переслідувати в Лондоні, що дозволить йому розморозити свої активи.

Тому ми й чуємо про різного роду пропозиції, які роблять афілійовані з Коломойським люди, що потрапили зараз на верхівку української влади. Ідея завжди одна і та ж – попросити 20, щоб отримати 10. Щоб вони не говорили про компенсації олігарху, мова завжди йде про його бажання позбутися Суду Лондона. І, на жаль, тепер про можливий компроміс кажуть найвищі посадовці країни.

Читайте також: Зеленський і Коломойський шукають «компроміс» щодо Привату

Чому компроміс неприпустимий

З одного боку – це питання справедливості та правопорядку. З іншого – наслідків для економіки. Втрата МВФ – це втрата якоря, який утримує нас в економічний шторм. Але це складно. Питання справедливості – ближче всім. Уявіть собі, що злочинець скоїв згвалтування. Він повинен піти до суду. Але в суді пропонує компроміс. Який полягає просто в тому, що його відпустять.

Ось так само і з Приватбанком

Націоналізація Приватбанку – була ключовим елементом з очищення банківського сектора. Націоналізація Приватбанку пройшла мирно і законно, під кураторством наших міжнародних партнерів. Аудит і розслідування після націоналізації виявили, що Приватбанк працював як пилосос, виводячи гроші вкладників на рахунки пов'язаних осіб. Саме це призвело до витрат усіх платників податків у розмірі 5,5 млрд доларів.

І тепер, коли злочинець вже близький до покарання, він отримує «політичне вікно можливостей», через яке летять пляшки із запальною сумішшю і статті у Financial Times, де говорять про компроміс. І вони потрапляють у ціль. І ті інвестори, які ще місяць тому були фанатами нової України, починають говорити про те, що глибоко розчаровані і бути реформатором – це складніше, ніж просто жартувати або виглядати як хіпстер.

Чи готова влада укласти угоду з дияволом

Поки що вона на це лише натякає. Ключове тут – рішення в апеляції окружного адміністративного суду. Зрозуміло, що цей суд ніколи не приймає рішення на основі законності. Репутація цього суду добре відома. Але поки що навіть плівки НАБУ нічого не похитнули. Цей Суд повинен швидко прийняти рішення за позовом Коломойського. Вже зовсім скоро.

Очевидно, що це буде політичне рішення української влади. І якщо в цьому суді апеляція визнає незаконною націоналізацію, то це буде означати, що українським президентом прийняте рішення про компроміс з Коломойським. Зараз у президента величезна влада. І вона ж є величезною відповідальністю. І в даному випадку його відповідальність – не укладати угоду з дияволом.

Якщо Суд прийме рішення на користь Коломойського – угода з дияволом буде скріплена підписом. А сам Зеленський стане спільником Коломойського.

Чи можна виграти від цієї угоди

Ні, навіть отримавши короткострокові плюси. Але потім він обов'язково повернеться за вашою душею. А тут і їх не буде. Тому що весь оптимізм щодо України та її реформ тоді вивітриться миттєво. І економічне зростання зміниться втечею всіх і вся, що позначиться і на курсі гривні, і на доходах населення. А той, що укладає угоду, стає назавжди рабом диявола, адже він тепер зв'язаний із ним одним злочином. І, що б ти не робив потім, це вже не можна змінити.

А суспільство отримає нову мораль. Мораль пірата. Коли не важливо, що ти зробив. Важливо, що ти зміг застосувати силу і тобі нічого за це не було. І це стане уроком для всієї країни. Яка, здавалося, почала обирати цивілізований шлях, де законність важлива, а репутація коштує дорого.