Завдяки проекту буде розширено перелік платіжних операцій та можливо вдасться знизити тарифи.
Про те, які будуть положення законопроекту та як вони вплинуть на ринок, розповів під час конференції PayTech Ukraine 2019 заступник директора департаменту — начальник управління ліцензування юридичних осіб та реєстрації платіжних систем Нацбанку Сергій Савчук.
Новий проект має замінити чинний закон «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ухвалений ще у 2001 році. За словами Сергія Савчука, ринок та технології платіжних послуг в останні роки активно розвивались, водночас регуляторне поле не створювало умов для цього і навіть стримувало запровадження технологій.
В новому проекті будуть відображені міжнародні стандарти регулювання платіжних послуг. Зокрема, прийняті в Європейському Союзі друга платіжна директива і директива про електронні гроші.
Ключові зміни на платіжному ринку
Одна з ключових змін законопроекту — запровадження регулювання ставки Interchange — комісії за обслуговування банківських карт. Як зазначив Сергій Савчук, остаточного рішення, як саме відбуватиметься це регулювання ще не немає. «Є модель жорсткого регулювання, за якою обмеження встановлюється на адміністративному рівні, але ми не впевнені, що це найкраща модель для України. Інший варіант — запровадження стимулів для зниження цієї ставки».
Друга важлива зміна, за словами Сергія Савчука — випуск платіжних карток небанківськими фінансовими установами. «Також передбачається встановити право небанківських фінансових установ на випуск електронних грошей», — розповів він. Щодо статусу таких рахунків, які можна буде відкрити в небанківських фінустановах, остаточного рішення ще немає. У регулятора вивчають досвід інших країн.
Платіжні послуги
З точки зору регуляції, наразі на платіжному ринку є лише одна платіжна послуга — це переказ коштів в національній валюті без відкриття рахунку. Саме на цю послугу видається ліцензія, а вже на практиці ця послуга трансформується у величезну кількість операцій, які надають учасники ринку, — зазначив Сергій Савчук. Проект пропонує виділити 8 платіжних послуг, 2 з яких будуть нефінансовими.
Постачальники платіжних послуг
Відповідно до ініціативи будуть трансформовані і категорії постачальників платіжних послуг. Зараз є лише 3 такі постачальники: банки, небанківські фінансові установи та поштові оператори.
Проект пропонує збільшити їх кількість до шести. Платіжна установа зможе отримати ліцензію або на всі види платіжних послуг, або лише на деякі. В такому випадку і вимоги до такої установи будуть не такі суворі.
Трансформація суб'єктів платіжних послуг
Ключовою зміною у трансформації суб’єктів платіжних послуг стане те, що небанківські фінансові установи змінять статус на платіжні установи. Ця трансформація здійснюватиметься за спрощеною процедурою, зазначив Сергій Савчук.
Ліцензування постачальників платіжних послуг
Ініціатива передбачає, що банки надаватимуть платіжні послуги за нинішньою банківською ліцензією. Додаткові ліцензії їм не потрібні.
Натомість небанківським платіжним установам, зокрема, платіжним установам, установам електронних грошей і операторам поштового зв'язку, слід буде отримати відповідну ліцензію. «Ми не плануємо створювати перешкод для нинішніх учасників ринку, тому швидше за все буде передбачено спрощену процедуру переоформлення ліцензії», — зазначив Сергій Савчук.
Органи влади та місцевого самоврядування зможуть надавати послуги щодо оплати комунальних платежів, плати за проїзд. Ліцензія на це не буде потрібна.
Нововведення в ліцензуванні платіжних послуг
В процедурі оформлення ліцензій Нацбанк планує перейти на електронний документообіг.
Крім цього, серед ключових змін — скасування двоступеневої процедури ліцензування, за якою набуття статусу фінансової установи і видача ліцензії на платіжні послуги — це різні дії. Відповідно до проекту статус небанківської фінансової установи надаватиметься автоматично із отриманням ліцензії.