Згідно зі звітом, з початку року Нацбанк скасував або пом'якшив більше 30 валютних обмежень. Одним з ключових рішень у другому кварталі стала відміна обов'язкового продажу частини валютної виручки. Обмеження діяло з кінця 2012 року.
Основні чинники, які сприяли продовження валютної лібералізації
- Стійке зростання економіки України
Так, за даними Держстату, в першому кварталі реальний ВВП зріс на 2,5%, а в другому — на 4,6% порівняно з аналогічними кварталами минулого року.
- Прийнятні показники платіжного балансу
Умови торгівлі для України поліпшилися через зниження цін на природній газ за одночасного зростання цін на залізну руду та зернові на світових ринках. Крім цього, збільшилися надходження з оплати праці з-за кордону, знизилися обсяги репатріації дивідендів, підвищився інтерес міжнародних інвесторів до українських державних облігацій. Ці фактори компенсували відплив валюти, зумовлений іншими чинниками, зокрема значними обсягами погашень державного боргу.
- Достатній обсяг міжнародних резервів для виконання зобов'язань України
Попри загальне високе боргове навантаження на державні фінанси, міжнародні резерви України за підсумками першого півріччя залишилися на рівні кінця минулого року. Станом на 1 липня вони становили 20,6 млрд дол. Водночас вже 1 серпня вони сягнули 6-річного максимуму в 21,8 млрд дол. Чиста купівля валюти Нацбанком з початку 2019 року сягнула майже 3 млрд дол на тлі зміцнення національної валюти.
- Дедоларизація держборгу
Частка державного і гарантованого державою боргу в іноземній валюті зменшилася з 71% станом на 31 грудня 2018 року до 67% на 30 червня 2019-го в загальному обсязі державного боргу. Це зменшує валютні ризики країни.
- Зниження інтенсивності військового конфлікту на сході країни, стабільна робота банківської системи та поліпшення економічних очікувань.
Ці фактори сприяли поступовому відновленню припливу депозитів у нацвалюті в банківську систему.