«За оцінкою Рахункової палати, через менший офіційний курс, ніж прогнозувався, недоотримано 9,2 млрд грн доходів», — йдеться у повідомленні.
Як пояснив глава Рахункової палати, майже 40% обсягу доходів обраховуються з використанням курсу гривні до долара чи євро. При цьому, нагадав він, із початку року гривня зміцнилася до долара на 9%.
Тому, підкреслив він, прогноз курсу гривні для розробки проекту держбюджету на 2020 рік має бути якіснішим.
Водночас, підкреслив голова Рахункової палати, «зміцнення гривні не є наслідком успіхів економіки України, чи зростання її інвестиційної привабливості».
Він нагадав, що в останні роки експорт товарів і послуг та грошові перекази із-за кордону, насамперед від трудових мігрантів, є основними джерелами надходження в Україну валюти.
За словами Пацкана, навіть у сприятливих умовах на зовнішніх сировинних ринках основних товарів українського експорту в першому півріччі зростання експорту товарів становило 5,9%, що значно менше від прогнозованого 9,1%.
Водночас, із експортом послуг ситуація дещо краща. Зазначається, що експорт товарів і послуг зріс на 7,2%, при прогнозі зростання на 8,3%. Імпорт теж зріс — на 7,9 %.
«Через це від’ємне сальдо торговельного балансу, визначене за методологією платіжного балансу, у першому півріччі цього року, порівняно з відповідним періодом попереднього року, зросло до 4,4 млрд дол. У першому півріччі цього року, значно меншим від прогнозованого обсягу і меншим, порівняно з відповідним періодом попереднього року, стало надходження прямих іноземних інвестицій», — додав голова Рахункової палати.
Крім того, зазначив Пацкан, за даними Національного банку, обсяг грошових переказів через системи, у першому півріччі цього року, порівняно з відповідним періодом минулого року, знизився на 9%.
«Звичайно, значна частина грошових переказів із-за кордону від трудових мігрантів надходить поза системами переказів. Однак, думаю, і там ситуація аналогічна», — додав він.
Голова Рахункової палати також наголосив, що в першому півріччі виникло нове за останні роки значне джерело надходження в Україну валюти – кошти нерезидентів, які продають валюту в Україні та активно скуповують облігації внутрішньої держпозики.
«І все через постійну необхідність виплачувати з державного бюджету значні кошти на погашення й обслуговування боргів, які в основному здійснюються за рахунок нових запозичень. Дохідність облігації внутрішньої державної позики через це зросла до 19,2 %. Тому вони стали надприбутковими і дуже вигідними для нерезидентів», — заявив він.
Валерій Пацкан додав, що за даними Нацбанку станом на 20.08.2019 обсяг облігацій внутрішньої державної позики у власності нерезидентів з початку року зріс на 81,2 млрд грн, або у 14 разів, і становив 87,5 млрд гривень.
«Завдяки цьому до України надійшло понад 3 млрд дол. Це стало головним чинником укріплення гривні. Але отримані від нерезидентів кошти треба буде дуже скоро повертати з бюджету, ще й з немалими відсотками», — наголосив Голова Рахункової палати.
Пацкан додав, що в майбутньому через зміцнення гривні збільшуватиметься від’ємне сальдо торговельного балансу. «Укріплення гривні стимулюватиме зростання імпорту і стримуватиме експорт українських товарів і послуг. Водночас це стримуватиме зростання цін, насамперед на імпортні товари», — додав він.
Голова Рахункової палати наголосив, що в подальшому на курс гривні впливатиме кон’юнктура на світових сировинних ринках основних товарів українського експорту і критичного імпорту; економічна ситуація в країнах, де перебуває значна кількість трудових мігрантів із України та ситуація на ринку внутрішніх запозичень.
«Саме тому дуже важливо, щоб прогноз щодо гривні був оновлений, адже на ньому ґрунтуватиметься бюджет на наступний рік. Так само майбутній уряд має оперативно підготувати держбюджет на наступний рік, та бюджетну декларацію на 3 роки», — резюмував Пацкан.