Про фактори, які впливають на національну валюту, співпрацю з МФВ та глобальні загрози в інтерв’ю УНІАН розповів заступник голови Нацбанку Олег Чурій. «Мінфін» пропонує ознайомитись із його ключовими тезами.

Про ризик повторення кризи 2008 року

Якщо порівняти з 2008 роком, ситуація в Україні істотно змінилася. Економіка стала гнучкішою та сильнішою. Національний банк став насправді незалежним регулятором, а Міністерство фінансів дотримується зваженої фіскальної політики. Інфляція знижується. На максимальному рівні за останні шість років знаходяться міжнародні резерви. Також платіжний баланс виглядає досить добре – дефіцит поточного рахунку на кінець року, за нашими очікуваннями, становитиме 2,6 відсотки ВВП.

Ключовий ризик – це негативний вплив зовнішніх тенденцій на платіжний баланс країни. Сповільнення світової економіки може викликати зниження попиту на товари українського експорту і скорочення експортної виручки. З іншого боку, це може бути компенсовано зниженням цін на товари, які Україна імпортує. Наприклад, зниження світових цін на енергоносії позитивно вплинуло на торговий баланс нашої країни.

Україну в найближчі роки очікують значні виплати за зовнішнім боргом. І є ризик, що ситуація на ринках капіталу буде несприятливою, коли необхідно позичати кошти для погашення колишніх боргів і покриття бюджетного дефіциту. Водночас ми сподіваємося, що Україна буде в програмі Міжнародного валютного фонду. Це сигнал інвесторам, що наша країна проводитиме реформи.

Про вимоги МВФ до України

Якщо нова програма з МВФ буде підписана, то вона, найімовірніше, включатиме невиконані умови попередньої програми. Щодо фінансового сектору – це закони про «спліт» (перерозподіл функцій нагляду за ринком небанківських фінансових послуг), захист прав споживачів фінансових послуг, фінансовий моніторинг. Відновлення відповідальності за незаконне збагачення також може стати однією з вимог. Що стосується підвищення внутрішніх цін на газ, то позиція МВФ – це не встановлення конкретної ціни, а її відповідність паритету, ринку.

Про перспективи зниження ставок за ОВДП

Ставки по суті визначають самі нерезиденти, подаючи заявки на аукціони з фіксованими обсягами розміщень. І якщо раніше ставки за ОВДП були досить жорстко прив'язані до облікової ставки, то тепер ця прив'язка вже не така очевидна. Прихід іноземних інвесторів змінив правила гри. З початку року ставка за короткостроковими облігаціями знизилася приблизно на три процентних пункти, водночас облікова ставка НБУ – лише на один. Це питання попиту-пропозиції. Якщо буде великий попит і фіксована пропозиція, є потенціал для зниження ставки.

Потенціал приходу нерезидентів в ОВДП ще досить великий. Портфель нерезидентів становить лише 11-12 відсотків від загального обсягу гривневих ОВДП в обігу або близько 20 відсотків без портфеля НБУ. Якщо порівнювати з іншими країнами, то у Перу цей показник становить 55 відсотків, Чехії – 40 відсотків. В Індонезії, ПАР, Мексиці – близько 30-40 відсотків.

Читайте також: Чи втримає гривня свої позиції восени: місія можлива

Зі зниженням інфляції зменшуються і ставки запозичень. Але це не означає, що нерезиденти одразу виведуть усі кошти. Іноземні інвестори купують облігації і з нижчими ставками.

Про залежність курсу від активності нерезидентів

Останні кілька тижнів приплив валюти від нерезидентів дуже невеликий, дехто навіть виходив з ОВДП. Але це не мало значного впливу на курс. Зараз Україна має прийнятні умови торгівлі: сприятливі ціни на світовому ринку та великий врожай.

Ризики є завжди. Питання в тому, наскільки вони суттєві. Приплив валюти в країну формують не тільки іноземні інвестори. З початку року вони завели в країну близько 3 мільярдів доларів. Це менше 10% до обсягів експорту. Навіть щодо держборгу показник їхніх вкладень не великий – близько 4%.

Про облікову ставку

Ми опублікували наш прогноз щодо ключової ставки. Відповідно до цього прогнозу упродовж наступних кількох років очікується зниження ставки до 8-9%.

Депозити з бонусом від «Мінфіну». Додатково до 1,25% річних

Наша ставка – лише один із компонентів ціни кредиту. Інший компонент – кредитний ризик. Якщо банки відчують, що кредитний ризик знижується, якщо надалі буде посилюватися захист прав кредиторів, проведена реформа судової реформи, то знизиться і ця маржа.