«Ми ввели низку обов’язкових вимог, які захищають інтереси людей у випадку реконструкції застарілого житла. Наприклад, що дуже важливо, — спочатку повинен будуватися пусковий будинок, куди переселяються мешканці з 2-3 старих будинків, і тільки після цього застаріле житло зноситься і на його місці будується нове. У такому випадку люди краще відносяться до переїзду, коли бачать нове готове приміщення і переїздять в нову квартиру з вже готовим ремонтом. Крім цього, важливо, щоб люди залишалися жити в своїх же районах, до яких вони звикли. Щоб вони продовжували користуватися тією ж соціальною інфраструктурою — школами, лікарнями і тощо», — наголосив він.
Також новий законопроект пропонує 2 варіанти вирішення питання з «хрущовками»: реконструкцію та знесення.
За словами Парцхаладзе, проводити реновацію застрілого житла із знесенням старих будинків та будівництвом нових буде вигідно інвесторам у великих містах, в інших населених пунктах місцева влада із залученням інвесторів має проводити реконструкцію.
«Важливо ще те, що зносити старі будинки і будувати нові можливо і вигідно тільки у великих містах — містах-мільйонниках. Тут вартість житла висока, вона дозволить інвестору зайти в такі проекти. А в невеликих населених пунктах це практично неможливо, там є сенс проводити реконструкцію будівель. І це може бути або міська програма, або державна. У Києві є програма 70/30. Є програма в Мінрегіоні через Фонд енергоефективності, наприклад, — „теплі кредити“, — додав він.
Парцхаладзе підкреслив, що питання застарілого житла сьогодні потребує першочергового вирішення, адже із 1 млрд кв. м всього житла в Україні близько 70-80% є застарілим.
Крім цього, чинний з 2006 року закон щодо реконструкції „хрущовок“ виявився неефективним та не зміг запровадити на практиці масову реновацію застарілого житла.