Головний менеджер з макроекономічного аналізу Райффайзен Банку Аваль Михайло Ребрик наводить свої аргументи «за» та «проти» зниження облікової ставки. Перших - більше. 

Під час опитування НБУ у період 14-20 червня 8 з 9 фінансових аналітиків прогнозували збереження облікової ставки в липні на поточному рівні (17,5%). З того часу настрої змінилися і наразі переважна більшість аналітиків очікує пом’якшення монетарної політики.

Аргументи «за» зниження ключової ставки

1. Інфляція демонструє тенденцію до уповільнення. У червні індекс споживчих цін склав 9% проти 9,2% у січні 2019 року. В свою чергу базова інфляція скоротилася у річному вимірі з 8,3% до 7,4%. Індекс цін виробників промислової продукції у червні впав до 4,5% р/р, і це найкращий показник з березня 2014 р.

2. Інфляційні очікування суттєво покращилися. Згідно з останнім липневим опитуванням, домогосподарства протягом наступних 12 місяців очікують 7,9% інфляції, тоді як на початку року очікували 12,1%. Інфляційні очікування аналітиків з початку року покращилися з 7,5% до 7,0%, а підприємств — з 9,5% у 4 кв. 2018 р. до 9% у 1 кв. 2019 р.

3. Макроекономічні перспективи виглядають сприятливими для продовження вказаних трендів. Платіжний баланс і обсяг золотовалютних резервів сприяють збереженню курсової стабільності, що, в свою чергу, веде до зниження цін на імпортовані товари. Позитивний вплив мають:

  • сприятлива кон'юнктура на товари українського експорту;
  • низькі світові ціни на нафту і природний газ;
  • зниження градуса торгового конфлікту між США і Китаєм;
  • збереження інтересу портфельних інвесторів до активів країн з перехідною економікою в очікуванні зниження ключових ставок ФРС і ЄЦБ;

Низькі світові ціни на природний газ позитивно відбиваються на комунальних платежах, а низькі ціни на нафту ведуть до зменшення цін на пальне.

4. Реальний рівень облікової ставки НБУ залишається одним із найвищих серед країн, ринки яких розвиваються. Відповідно, є суттєвий запас для її зниження без втрати зацікавленості портфельних інвесторів в українських ОВДП. Особливо з урахуванням перспектив зниження ключових ставок в США та ЄС. Такий крок дасть змогу зменшити вартість залучення державного боргу.

5. Є істотний запас зменшення до нейтрального рівня, який, за оцінками НБУ, знаходиться в межах 3-4% річних.

6. Незважаючи на високий рівень процентних ставок, населення не демонструє росту схильності до заощаджень. На тлі зростання доходу на 17% строкові депозити населення в травні зросли всього на 3,7% (+7,7% р/р у гривні, +0,4% р/р у валюті). Отже, позитивний вплив високої ключової ставки на інфляцію за цим каналом є обмеженим.

7. Високі процентні ставки певною мірою стримують нарощення кредитування корпоративного сектору (-3,8% р/р у травні). А це, в свою чергу, стримує зростання темпів економічного розвитку і не сприяє розширенню пропозиції....

8.… але призводить до інтенсивного зростання споживчого кредитування (+18,7% р/р у травні). Воно цікавіше для банків через більш високу маржинальність.

Аргументи «проти» зниження ключової ставки

1. Індекс споживчої інфляції залишається суттєво вищим визначеного таргету НБУ (9% р/р проти 5%±1 пп), як і вище його прогнозу. Базовий індекс споживчих цін, попри жорсткі монетарні умови, не знижується вже 3 місяці поспіль.

2. Інфляційний тиск з боку факторів інфляції попиту залишається високим на тлі зростання доходів населення і рекордно високих споживчих настроїв (індекс InfoSapiens в травні досяг 82,8%). Це опосередковано прослідковується через інтенсивне зростання обороту роздрібної торгівлі (+9,6% у січні-травні) і пасажирських перевезень (+4,3%). Зарплати в травні зросли на 17,4% у номінальному і на +7% у реальному вираженні, продовжилося нарощування споживчого кредитування (+18,7%) і надходжень від трудових мігрантів (+15,1%). Крім того, з 1 липня підвищився прожитковий мінімум (+4,5%), що потягне за собою зростання соціальних виплат.

3. Фіскальні ризики залишаються високими на тлі пікових погашень урядового боргу і пробуксовки програм співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями. Істотне зростання дефіциту державного бюджету в першому півріччі вдалося перекрити перерахуванням 65 млрд грн прибутку НБУ. Однак відставання від плану по доходах і недофінансування окремих програм державного бюджету продовжують зростати.

4. Восени волатильність на валютному ринку традиційно підвищується, що може спричинити додатковий тиск на ціни.

5. Політичні ризики залишаться високими щонайменше до формування коаліції і композиції уряду.