«Наразі дуже важливо зупинити стрімке зростання МЗП до того моменту, поки не буде завершено основні структурні реформи в економіці. Крім того, будь-які підвищення заробітних плат і надбавок у державному секторі наразі теж небажані, оскільки зрештою вони матимуть негативні наслідки для економічного зростання. Тобто чистий економічний ефект від них буде негативним, — обмежена кількість населення виграє від збільшення своїх доходів, тоді як решта економічних агентів постраждають», — сказала Головач.
Читайте також: Бюджет-2020: мінімалка — 4723 гривні, долар — 28,2 гривні
Вона нагадала, що у 2017 році МЗП фактично подвоїли, а у 2018 році — збільшили ще на 30%. Крім того, і вчителі, і лікарі отримали додаткові секторальні надбавки.
«В результаті заробітна плата в держсекторі як відсоток від ВВП зросла із 9,6 у 2016 році до 11% — у 2018-му (це з урахуванням зарплат у секторі вищої освіти)», — стверджує Головач.
За її словами, таке зростання мінімальної зарплати можна розглядати як один із чинників зростання інфляційого тиску.
Читайте також: Гройсман: «Мінімалка» 300 доларів — це реально
«Якщо порівнювати із зіставними європейськими країнами, то і 9,6% — це багато, а 11 — це дуже багато. З одного боку, на ці видатки йдуть кошти, які могли б інвестуватися в інфраструктуру, а з іншого — вони формують попит у тих секторах, які не можуть забезпечити нам сталого економічного зростання і частково є чинниками тиску на інфляцію», — наголосила Головач.