За її словами, в 2016-2017 роках дуже великий внесок у ВВП був зроблений за рахунок хорошого врожаю, а це дуже мінливий і складно прогнозований фактор, тому що кожен рік рекордних врожаїв може і не бути.
Інші сектори, які роблять великий внесок в зростання нашого ВВП, — це сектори, орієнтовані на внутрішнє споживання, що теж не найкращий з варіантів.
«Внутрішнє споживання не підвищує експортного потенціалу, не допомагає нам інтегруватися в глобальні ланцюжки доданої вартості, збільшити нашу конкурентоспроможність, підвищити продуктивність, тобто задіяти всі можливі механізми, які допомагають саме сталому розвитку», — вважає економіст.
Читайте також: Всесвітній банк назвав ключові реформи в Україні за 5 років
На думку Головач, наразі державні інвестиції обмежуються переважно дуже високими витратами споживання: виплатами відсотків по боргу і соціальними витратами.
«По суті кошти, які могли б інвестуватися, ми проїдаємо. Дозволити собі нарощувати дефіцит бюджету Україна не може з огляду на високі виплати за державним боргом. Тому ми повинні докладати зусиль, щоб стабілізувати його на рівні 2-2,5% від ВВП», — заявила представник Світового банку.
Вона вважає, що Україна повинна зменшувати боргове навантаження, а це можливо лише за умови жорсткого контролю над дефіцитом бюджету.
«Вільного простору для маневру у нас не так вже й багато. І для того, щоб він з'явився, треба більш терпимо ставитися до поточних витрат держави», — заявила Головач.
«Заробітна плата в держсекторі як відсоток від ВВП зросла з 9,6% в 2016 році до 11% — в 2018 році. Якщо порівнювати з європейськими країнами, то і 9,6% — це багато, а 11% — це дуже багато. З одного боку, на ці витрати йдуть кошти, які могли б інвестуватися в інфраструктуру, а з іншого — вони формують попит в тих секторах, які не можуть забезпечити нам стійке економічне зростання і частково є факторами тиску на інфляцію», — резюмує економіст.
Нагадаємо, Світовий банк погіршив прогноз зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) України в 2019 році з 3,5% до 2,9%.