Ситуація з виконанням держбюджету-2019 суперечлива. Міністерство фінансів України звітує про недобір доходів, кажучи при цьому, що в цілому все гаразд. У цей же час Національний банк України попереджає про ризики, аж до секвестру.
Хто з відомств правий? Відкладемо словесні оцінки в бік і звернемося до фактів.
Факт № 1. Бюджет сильно недовиконується за доходами
Законом «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлені планові показники податкових надходжень в загальний фонд держбюджету, які передбачають зростання надходжень від податкових органів майже на 15%, від митниці – майже на 10%.
За підсумками першого півріччя зростання податкових надходжень у загальний фонд склало менше 14%. Втім, цей «недобір» викликаний не проблемами зі збором податків «per se» (як таким, — Ред.), а відшкодуванням ПДВ, яке було «перекинуто» з кінця 2018 року на січень-лютий 2019-го.
Інша справа, що зростання надходжень від митниці за цей період склало лише 1%. Тому проблема доходів бюджету зосереджена саме на митниці, і масштаби її величезні. У річному вираженні мова йде про недобір митних надходжень в обсязі близько 30 млрд грн.
Звіт Державної казначейської служби показує, що доходи загального фонду держбюджету в першому півріччі збільшилися на 9,5%, що не сильно відстає від встановленого законом на рік темпу зростання (11,4%). Як таке можливо?
Факт № 2. НБУ перекрив перше півріччя
У першому півріччі недобір вдалося «замаскувати» надплановими і достроковими перерахуваннями прибутку НБУ. Центробанк перерахував на 27 млрд грн більше, порівняно з аналогічним періодом минулого року. Причому 17 млрд грн з цієї суми взагалі не планувалися.
Ці кошти перекриють істотну частину недобору митних надходжень за підсумками року, однак сама по собі проблема нікуди не поділася.
Факт № 3. Сильна гривня не пояснює все
Одна з основних проблем в контексті збору доходів держбюджету – дуже міцна гривня. Дуже часто цим фактором пояснюють всі відхилення фактичних показників від планових. Однак це не так.
При плануванні держбюджету-2019 був використаний середньорічний курс 28,2 грн/$. Але фактичний середній курс за підсумками першого півріччя склав 26,9 грн/$. Очевидно, що курсове відхилення в гривневому еквіваленті складає близько 5%. Відповідно, на цю причину можна списати тільки половину недобору доходів від митниці.
На початку липня курс і зовсім опустився помітно нижче позначки 26 грн/$, що при інших рівних умовах тільки посилить тиск на імпортні надходження.
Факт № 4. «Заначка» у витратах знову допоможе
Зміцнення гривні знижує і бюджетні витрати на обслуговування боргу. За підсумками п'яти місяців 2019 року Мінфін направив на обслуговування боргу на 7 млрд грн менше, ніж передбачено планом. Однак, як і у випадку з митними надходженнями, обмінний курс не є достатнім поясненням відхилення – в даному випадку він взагалі другорядний.
А справа ось в чому. Вже не перший рік Мінфін при плануванні держбюджету завбачливо максимізує план за витратами на обслуговування держборгу. Це забезпечує хороший запас міцності при виконанні бюджету. Такі витрати існують лише на папері, їх можна безболісно різати. Тому те, що багато хто за підсумками першого півріччя бачить як «недовиконання видатків», насправді таким не є – всі кредитори України отримують відсоткові платежі вчасно і в повній мірі.
Наприклад, таким чином в 2018 році на обслуговуванні державного боргу вдалося «заощадити» 15 млрд грн (у законі було передбачено 130 млрд, а за фактом на ці цілі пішло 115). В поточному році є всі підстави вважати, що за даною статтею витрат не знадобиться фінансувати до 20 млрд грн. Що стане гарною підмогою для компенсації незібраних доходів.
Факт № 5. Немає фінансування – немає і дефіциту
Дуже часто звучать побоювання щодо зростання бюджетного дефіциту. По-перше, наведений вище факт №4 вказує на те, що цю загрозу не варто перебільшувати.
По-друге, дефіцит не може виникнути сам собою. Він повинен бути чимось профінансований. Це випуск боргів, який здійснюється у великих масштабах і на рефінансування колишніх позик, та на покриття дефіциту. Але, крім цього, Україна котрий рік змушена розміщувати ще й борги понад плану через хронічне невиконання плану приватизації (альтернатива боргового покриття бюджетного дефіциту).
На цей рік план щодо приватизації заданий як 17,1 млрд грн, а за п'ять місяців виконано 0,2 млрд. Відповідно, це вже створює потужну потреба у додаткових запозиченнях. Незважаючи на недавні успіхи в розміщенні суверенного боргу, Україна не відчуває себе настільки довільно, щоб залучати ще і додаткове фінансування на збільшення бюджетного дефіциту. Тобто «прикрутити» до цієї конструкції ще і розширення дефіциту – досить складна задача.
Обіцяний прогноз
Тому ми вважаємо, що дефіцит державних фінансів у 2019 році збережеться близьким до позначки 2% ВВП. Це продовжує політику фіскальної стабілізації, що проводиться в останні роки. Зокрема, завдяки цьому співвідношенню державного боргу до ВВП цього року впевнено знизиться нижче 60%, і навіть має всі шанси впасти нижче 55% ВВП.