Що це значить
Позивач звернувся в суд з позовом до ТОВ про стягнення заробітної плати. Під час розгляду справи ТОВ подало зустрічний позов до позивача про визнання недійсним додаткової угоди до трудового договору і визнання розміру заробітної плати.
Проблема полягала в тому, що в додатковій угоді було зазначено: «заступнику директора щомісяця виплачується за рахунок коштів товариства заробітна плата у розмірі 6500 євро після вирахування усіх належних податків і платежів, виплачується в національній валюті України — гривні, згідно готівковим курсом продажу грн/євро станом на фактичну дату виплати».
Читайте також: Середня зарплата зросла на 17,4% за рік — МЕРТ
Шевченківський районний суд Києва в задоволенні позову ТОВ відмовив.
Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що визначення розміру оплати праці працівника віднесено законом до компетенції роботодавця, який має право приймати на роботу, і не може бути визначено рішенням суду, як про те просить позивач. Отже, укладена сторонами додаткова трудову угоду з оплати праці грунтується на статті 21 КзПП України.
Читайте також: Як змінився розмір прожиткового мінімуму і на які показники вплинув
Касаційна інстанція вважає, що сторони трудового договору визначили розмір заробітної плати у гривні із зазначенням еквівалента суми в іноземній валюті, що не суперечить статтям 192, 533 ЦК України.
Закон передбачає обов'язковість здійснення платежів на території України в національній валюті, проте не містить заборони на використання в розрахунках розміру грошових зобов'язань в іноземній валюти або інших розрахункових величинах.