Про це у своїй статті для «Дзеркала тижня» пише Тетяна Богдан, доктор економічних наук, експертно-аналітичний центр «Оптима».
В структурі джерел фінансування капітальних інвестицій підприємств частка кредитів банків та інших позик за п'ять років знизилася майже вдвічі, досягнувши в минулому році 7,7%.
На думку автора, не останню роль у таких процесах відіграла жорстка монетарна політика НБУ.
За її словами, серед країн з ринками, що формуються, номінальна облікова ставка в Україні (17,5%) займала друге місце після Туреччини (24%). У групу країн з найвищими процентними ставками входили також Мексика (8,25%), Південна Африка (6,75), Бразилія та Індонезія (6,5%), рівень ставок у яких був помітно нижче, ніж в Україні.
«Наші розрахунки показали, що підвищення облікової ставки Національним банком з жовтня 2017 року по вересень 2018 року стало фактором скорочення реального ВВП на 1,7%. З іншого боку, досить комфортно в таких умовах відчувають себе фінансові посередники, структура активів яких представлена ОВДП, цінними паперами НБУ і споживчими кредитами домогосподарствам», — зазначає експерт.
«Подолання існуючих деформацій і забезпечення поштовху для розвитку національної економіки вимагають розробки принципово нової монетарної політики, в рамках якої „сприяння додержанню стійких темпів економічного зростання та підтримка економічної політики Кабінету міністрів“ (ст. 6 закону про НБУ — ред) стануть повноцінною функцією Національного банку», — йдеться у статті.