Нацбанк насвоїй сторінці у Facebook спростував найпоширеніші міфі про негативні наслідки випуску нової купюри.
1. Поява банкноти 1 000 гривень спровокує ріст цін та інфляцію
Не варто плутати причини і наслідки. Введення банкноти вищого номіналу — наслідок економічних тенденцій попередніх років чи, як цього разу, десятиліття. Адже востаннє банкнота найвищого номіналу — 500 грн, вводилася 13 (!) років тому.
Відтоді доходи населення суттєво зросли: за даними Держстату середньомісячна зарплата зросла майже вдесятеро. Відповідне зростання попиту зумовило і підвищення цін, хоча завдяки монетарній політиці НБУ інфляція після піків 2015 року утримується на однознаковому рівні та прямує до встановленої цілі 5%.
Це позначилося і на купівельній спроможності гривні. Відповідно, з’явилася потреба у банкноті вищого номіналу, — насамперед для того, щоб полегшити населенню проводити готівкові розрахунки.
2. Введення банкноти 1000 гривень в обіг = емісія гривні
У сучасному світі емісія гривні здійснюється лише в безготівковій формі. Емітувати гривню НБУ може лише тоді, коли купує валюту, тобто:
- під час здійснення валютних інтервенцій на міжбанківському ринку;
- при наданні кредитів рефінансування;
- у випадку купівлі цінних паперів.
Випуск нової банкноти в готівковий обіг не означає збільшення грошей в економіці. Зміниться лише структура готівки в обігу. Зокрема, банкноти номіналом 1 000 гривень замінять в обігу частину банкнот номіналами 100, 200 і 500 гривень. Жодного впливу на інфляцію це не матиме.
Натомість обсяг готівки в обігу визначається попитом економіки, тобто тим, скільки грошей для належного функціонування потрібно бізнесу, населенню, банкам.
3. Поява банкноти 1000 гривень спровокує девальвацію гривні
Обмінний курс гривні визначається не номінальним рядом банкнот і монет, а пропозицією іноземної валюти і попитом на неї на валютному ринку. Паралелі між девальвацією гривні та появою нового найвищого номіналу гривні безпідставні.