Такі оновлення змушують платників податків постійно відстежувати, чи не з’явилися вони випадково у плані-графіку перевірок, аби поява податківців на порозі не стала для них сюрпризом.

А чи в межах закону діють органи ДФС, коли коригують плани перевірок? Докладніше про це – в статті старшого юриста практики податків та бізнес-ефективності АО Juscutum Дмитра Куліка.

Звичайно ж, контролюючий орган зазначає, що є Наказ № 524 від 02.06.2015 року, в пункті 1 розділу 1 якого згадується про оновлення/коригування річного плану-графіка. В пункті 3 цього ж розділу згадується про те, що проекти коригування планів-графіків у разі здійснення такого коригування формуються територіальними органами ДФС не пізніше 03 числа кожного місяця поточного року. І вже після їх узгодження територіальні органи ДФС надають департаментам аудиту коригування планів-графіків з відповідними додатками та обґрунтування підстав включення того чи іншого платника податків до коригування плану-графіка.

І начебто все логічно, але чи все так однозначно?

По своїй суті, наказ №524 є підзаконним нормативно правовим актом, який розроблений з метою забезпечення єдиного підходу до формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків та у відповідності до вимог статті 77 Податкового Кодексу України.

Статтею 77 Податкового кодексу України передбачено, що план-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті Державної фіскальної служби України до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

При цьому, ані статтею 77, ані іншими статтями ПК України не передбачено, що затверджений план-графік податкових перевірок може бути змінений (скоригований) протягом календарного року.

В свою чергу, питання проведення перевірок суб’єктів господарювання врегульовано також нормами Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», дія якого поширюється і на Державну Фіскальну Службу, що прямо визначено у його статті 2.

Частиною 1 статті 5 вищезгаданого Закону передбачено, що внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб’єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Таким чином, маємо ситуацію, коли норми Податкового Кодексу взагалі не передбачають можливості коригування (оновлення) плану-графіку перевірок, а Законом встановлений виключний перелік підстав для внесення змін до такого плану-графіку. В цьому контексті важливо відмітити, що норми ПК України та Закону є імперативними та розширеному тлумаченню не підлягають.

Тобто наказ № 524 від 02.06.2015 року, який розроблений у відповідності і на вимогу норм Податкового Кодексу України, фактично, суперечить його положенням.

Що кажуть суди?

Варто відмітити, що і суди все частіше підтримують наведену вище позицію при розгляді справ щодо оскарження платниками податків наказів про призначення планових податкових перевірок.

Так, Шостим апеляційним адміністративним судом залишено в силі рішення Київського окружного адміністративного суду по справі №810/2099/18. В зазначеному рішенні достатньо детально проаналізовані норми діючого законодавства та зроблений висновок, що у податкових органів відсутні повноваження щодо коригування у поточному році вже сформованого і затвердженого річного плану-графіка проведення перевірок шляхом включення до нього нових платників податків.

Схожі висновки знайшли своє відображення і в інших рішеннях, які набрали законної сили, зокрема рішеннях Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/255/19 та по справі №0440/6413/18 та П’ятого апеляційного адміністративного суду по справі №1440/2301/18.

Який можливий алгоритм дій у випадку включення платника податків до плану-графіку за наслідками його коригування?

Змоделюємо ситуацію. Платник податків виявив, що в результаті коригування плану-графіку податкових перевірок у нього планується проведення планової перевірки органом ДФС у поточному році.

  1. Перше, що необхідно зробити, — це звернутись до ГФС із адвокатським запитом з метою розшифрування ризиків, які стали підставою для включення платника податків до плану-графіку податкових перевірок.

Варто відмітити, що одним з основних аргументів, який послугував основою для задоволення позовної заяви у справі №813/1946/17, стало ненадання збоку ДФС достатньої інформації, яка була підставою включення платника податків до плану-графіку податкових перевірок.

  • Отримавши відповідь від ДФС, необхідно уважно проаналізувати її. Перевірити, чи дійсно ті показники і обставини, якими обґрунтовує свою позицію ДФС, мають місце. Якщо за результатом аналізу відповіді ДФС доходимо висновку, що наведені там підстави є надуманими і не відповідають дійсності, готуємо позовну заяву до суду. 
  • Спершу, оскаржуємо наказ ДФС, яким вас включено до плану-графіку податкових перевірок. Мотивуємо це тим, що включення платника до план-графіку є необґрунтованим, а у контролюючого органу відсутні повноваження для коригування плану-графіку перевірок. 
  • Оскільки копія наказу про призначення планової податкової перевірки надсилається за 10 днів до початку її проведення (п.77.5 ст.77 ПК України), то відразу після отримання такого наказу, оскаржуємо його до суду з підстав оскарження наказу про включення платника податків до плану-графіку податкових перевірок, а також відсутності повноважень у контролюючого органу на проведення такого коригування.
  • Не допускаємо представників ДФС до проведення планової перевірки. В обов’язковому порядку складаємо акт про недопуск, в якому зазначаємо, що підставою для недопуску є протиправність наказів, які вже оскаржується в суді, тобто наявність спору про право.

Пам’ятайте, що згідно усталеної практики Верховного суду, платник податків втрачає право на оскарження наказу про призначення перевірки у випадку допуску ревізорів-інспекторів до перевірки.

Слід також відмітити, що оскільки Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду ще не висловив свою позицію з питання коригування план-графіку перевірок, то в реєстрі судових рішень наявні також рішення, винесені не на користь платників податків.

На нашу думку, подібний механізм захисту бізнесу від протиправних дій контролюючого органу, все ж має право на життя. Однак, кожний випадок є індивідуальним, а тому потрібно уважно зважувати всі «за» та «проти» у боротьбі за свої права.