Що це значить

«Щодо результатів України у мене є дві новини – хороша і погана. Почнемо з поганої: Україна, на жаль, за індексом фінансової грамотності, розрахованим в результаті опитування, посіла останнє місце серед країн ОЕСР з балом 11,6. Позитив у тому, що це місце ми розділили з нашим сусідом Польщею, що вселяє трохи оптимізму», — сказала заступник керівника проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» Юлія Витка в ході презентації результатів дослідження.

За її словами, опитування проводилося у всіх областях України серед громадян різного рівня добробуту у віці від 18 до 79 років, і похибка становить плюс/мінус 2%.

За результатами дослідження, найнижчий бал фінансової грамотності у громадян нашої країни у віковій групі від 18 до 24 років, найвищий — у групі від 25 до 34 років.

Індекс фінансової грамотності

Це третє опитування щодо фінансової грамотності в Україні, але перше за методикою ОЕСР, що дозволяє порівнювати отримані дані з іншими країнами – в середньому по ОЕСР 13,2 бали: від 11,6 балів у Польщі до 14,9 балів у Франції.

Країни-лідери за рівнем фінансової грамотності — Франція, Норвегія і Канада з показниками індексу 14,9, 14,6 і 14,6 відповідно.

Індекс фінансової грамотності включає три основних блоки (максимум до 7 балів кожен): за рівнем фінансових знань українці набрали 4 бали, за фінансової поведінки — 5,2 бала, а ставлення громадян до фінансових питань принесло Україні всього 2,4 бали.

Оцінка фінансових знань показала, що 84% українців можуть дати правильне визначення інфляції, але з такими термінами, як складний відсоток або диверсифікація впоралися лише 42% і 57% опитаних відповідно.

Лише 21% українців знають, що ФГВФО гарантує вклади тільки до 200 тис. грн. При цьому 8% українців чекають, що у випадку банкрутства банку їм повернуть всі розміщені кошти. 50% українців не знають, скільки грошей гарантує ФГВФО, зокрема 41% тих, хто користується банківським рахунком.

Багато українців не змогли подумки порахувати, що телевізор за 10 тис. грн зі знижкою в 1500 грн купити вигідніше, ніж цей самий телевізор зі знижкою в 10%. Одразу 22% вирішили вибрати телевізор з 10-відсотковою знижкою як більш вигідну пропозицію.

Автори дослідження вважають, що причина такої поведінки лежить в перманентних економічних кризах України, які не сприяють ні заощадженням, ні довгостроковому фінансовому плануванню.

Українці здебільшого схильні повертати надмірну здачу в магазині (68% проти 14%), але будуть отримувати зарплату в конверті (48% проти 33%) та не сплачувати податки (41% проти 38%).

Оцінка фінансової поведінки виявилася найкращою: 5,2 бала за середнього показника по ОЕСР 5,4 бала.

Виявилося, що 61% респондентів робили заощадження в попередні 12 місяців, а 48% українців мають фінансову мету. Заради її досягнення 50% опитаних готові шукати додатковий дохід.

82% українців пильно стежать за своїм бюджетом: з них 70% планує свої доходи і витрати, а 19% українців ведуть письмовий облік своїх витрат.

60% українців вважають рівень свого добробуту низьким. 41-44% українців повністю погодилися з тезами: «Я не задоволений своїм нинішнім фінансовим становищем», «Мій фінансовий стан обмежує мою здатність робити те, що важливо для мене», «Мої фінанси контролюють моє життя».

52% українців непокояться через свою здатність оплачувати щоденні витрати, а 38% — переживають, що «гроші швидко закінчуються».