Важлива інформація про Андрія Довбенка: https://comments.ua/society/641881-andrey-dovbenko-minyust-yurist-kieva.html.

Зміст статті:

  1. Скільки грошей приховує в офшорах український бізнес?

  2. Несплата податків — глобальна проблема.

  3. Що таке BEPS, і як він пов'язаний з «оффшорізаціей» української економіки?

  4. Як впровадження правил BEPS вплине на український бізнес?

  5. Як ще можна спонукати український бізнес платити податки в бюджет?

160 мільярдів доларів. За різними оцінками, саме таку суму недоотримав український бюджет у вигляді податків за всі роки незалежності країни. Ці колосальні гроші осіли на рахунках маленьких і мало кому відомих компаній в офшорних юрисдикціях. Всупереч розхожій думці, ховають їх там не тільки корумповані чиновники і олігархи, а й представники малого і середнього бізнесу. Того самого бізнесу, який весь час вимагає до себе особливого ставлення з боку держави. А держава, в свою чергу, пов'язує з ним надії на зростання економіки, розвиток суспільства і рух країни в Євроатлантичні організації.

Тому немає нічого дивного в тому, що, з одного боку, уряд і парламент декларує прагнення розвивати підприємництво, а з іншого — посилює контроль за сплатою податків, пише в своїй статті юрист і адвокат з Києва Андрій Довбенко. Детальна інформація про Андрія Довбенко опублікована на його особистому сайті, а також на багатьох інших інтернет-ресурсах.

Як запевняє юрист Андрій Довбенко, відтік коштів у офшори — проблема не тільки України. За даними Boston Consulting Group, загальна кількість грошей, прихованих в юрисдикціях з мінімальними ставками оподаткування, з 2005-го по 2016-й роки зросла з 6-ти до 10-ти трильйонів доларів (що приблизно складає 10% загальносвітового ВВП). У порівнянні з іншими країнами, найбільше грошей пішло в «податкові гавані» в обхід казначейства США — близько 1,6 трлн дол. Підприємці використовують офшори для:

  • легального зниження податкового навантаження на бізнес;

  • зменшення ризиків;

  • спрощення механізмів захисту в судах, тому що інформація про реальних власників компаній-прокладок прихована.

Таким чином проблема несплати податків давно стала глобальною. Однак важливий момент: максимально негативний ефект від цього відчувають на собі якраз економіки, що розвиваються, до яких відноситься і Україна.

Андрій Довбенко підкреслює — щоб протистояти несплаті податків, експертами країн G20 під егідою Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) був розроблений спеціальний план Base Erosion and Profit Shifting (BEPS).

Ця програма передбачає 15 «кроків» або, як їх ще називають, «дій». Вони спрямовані на те, щоб:

  1. ускладнити висновок прибутку в офшорні юрисдикції;

  2. домогтися того, щоб підприємці платили податки до бюджетів тих країн, в яких отримують прибуток;

  3. збільшити прозорість ведення бізнесу;

  4. повернути в національні бюджети гроші, раніше виведені в податкові гавані.

Україна хоч і не перебуває в ОЕСР, проте в 2017 році задекларувала своє прагнення приєднатися до плану BEPS. З цією метою була підписана Багатостороння конвенція MLI. Її головне завдання — викорінити практику подвійного оподаткування шляхом внесення змін у безліч відповідних двосторонніх угод, пише юрист Андрій Довбенко.

Однак і це не все. Восени 2018 року спеціалістами НБУ і Міністерства фінансів України був презентований проект закону, який багато хто називає «законом про BEPS». Він передбачає так званий «мінімальний стандарт» BEPS, який складається з 4 кроків, а саме:

  • боротьба зі зловживанням міжнародними договорами;
  • перегляд спеціальних податкових режимів, якщо такі існують;
  • введення ТЦ-звітності трьох рівнів;
  • врегулювання суперечок щодо застосування міжнародних договорів.

Довбенко Андрій Миколайович вважає, що єдині (хоч і достатні жорсткі) нові правила зроблять український бізнес більш прозорим і, отже, конкурентним.

На думку Андрія Довбенко, прагнення України приєднатися до плану BEPS правильне і своєчасне, проте несе в собі серйозні ризики: наша економіка досить нестабільна і посилення податкових правил може мати негативний ефект. Компанії можуть або взагалі піти з країни, або втратити кошти для розвитку. Щоб уникнути цього, державі необхідно зробити правильні висновки: паралельно з посиленням контролю за сплатою податків потрібно спрощувати систему адміністрування відрахувань до бюджету і поступово знижувати податкові ставки.