Про ситуацію на валютному ринку та інфляційні тенденції 2019 року розповів на  своїй сторінці у Facebook голова Ради НБУ Богдан Данилишин. «Мінфін» публікує скорочений варіант блогу. 

Наразі спостерігається серйозне укріплення курсу національної валюти.  

Зростання курсу гривні обумовлюють такі чинники

  • Потужні інвестиції нерезидентів в ОВДП. З 1 січня по 3 травня обсяг облігацій внутрішньої державної позики  у власності нерезидентів збільшився на 31 млрд. грн, тобто у більше ніж 5 разів. За оцінками НБУ, поточний обсяг ОВДП у портфелі нерезидентів досяг 4% від їхнього загального обсягу в обігу. Водночас на початок року цей показник становив менше 1%.
  • Експорт сільгосппродукції рекордного минулорічного врожаю та відносно вдала кон’юнктура основних ринків для українських експортних агротоварів – кукурудзи, соняшникової олії, пшениці.
  • Активізація експорту металопродукції (через сезонне відновлення) та непогана цінова ситуація на світовому ринку сталі й залізної руди.
  • Залучення боргового капіталу  — 529 млн євро кредиту під гарантії Світового банку та дорозміщення облігацій зовнішньої державної позики 2018 року на суму 350 млн дол.

Завдяки збільшенню припливу іноземної валюти в Україну, Національний банк значно активізував її купівлю на міжбанківському ринку. В результаті за січень-квітень 2019 року міжнародні резерви НБУ зросли на $0,925 млрд і на початок травня становили $20,5 млрд. Надлишок валюти на міжбанківському валютному ринку дозволив Нацбанку у 2018 році поповнити резерви майже на $1,4 млрд.

Що може спричинити незначні курсові коливання долару до гривні

  • виплати по зовнішньому боргу і валютним ОВДП;
  • вихід нерезидентів із ОВДП, які вони купували у січні-квітні, з подальшою конвертацією гривневих коштів у валюту;
  • зменшення експорту сільгосппродукції у липні-серпні.

Крім того, у період відпусток попит на валюту зростає. Однак населення та бізнес поступово звикають до плаваючого курсу і менше піддаються паніці, бо зрозуміли: коливання можуть бути як у бік послаблення, так і зміцнення.

За режиму гнучкого курсоутворення коливання курсу є здоровою реакцією ринку на постійні зміни ситуації в економіці, і їх не потрібно вважати ознаками відхилення від норми. Коливання курсу – це нормальна ситуація.

Поточні електоральні події, а також останні рішення судів щодо Приватбанку наразі не мають значного впливу на фінансові ринки. Іноземних інвесторів не відлякує перебіг електоральних подій в Україні і вони продовжують досить активно купувати українські державні цінні папери.

Інфляція у квітні зростала

В березні інфляція на споживчому ринку становила 0,9%, а у квітні — 1%. Підвищення інфляції спостерігається й у річному вимірі: 8,6% у березні та 8,8% у квітні.

Базова інфляція у квітні порівняно із березнем становила 0,4%, а з початку року – 2,1%. У річному вимірі базова інфляція у квітні сповільнилася до 7,4% — з 7,6% у березні.

Адміністративний вплив на ціни був незначним. Зростання вартості комунальних послуг у квітні на 0,2% (у порівнянні із березнем) на загальний рівень інфляції практично не вплинуло. Збільшення вартості послуг ЖКГ сформувалося переважно підвищенням тарифів на каналізацію — на 0,7%, водопостачання – на 0,7%, утримання будинків і прибудинкових територій – на 0,4%.

Найбільше у квітні зросли ціни на такі групи товарів та послуг

Одяг та взуття - на 1,9%. Підвищення цін чималою мірою зумовлено появою у продажу товарів нового сезону, закупка яких могла здійснюватися за вищими, ніж раніше, цінами на аналогічні товари.

«Продукти харчування та безалкогольні напої» — на 1,4%. Зокрема, продовжили зростати ціни на:

  • овочі — на 12,6%, у т. ч. через зниження запасів вітчизняної продукції минулорічного врожаю та сезонне зростання цін на продукцію врожаю поточного року. Найбільше зросли ціни на капусту (на 43,9%), цибулю – на 29,1%, буряк – на 16,8%, моркву – на 14,9%, картоплю – на 5,7%. Це відбулося через незвично високий попит на зазначені продукти харчування та їх обмежену пропозицію. Стрімке подорожчання овочів та фруктів стало наслідком не лише сезонного скорочення пропозиції окремих плодоовочевих продуктів, а й підвищення сукупних витрат на виробництво сільгосппродукції.
  • м’ясо та м’ясо продукти — на 1,2%, що зумовлено зниженням обсягів виробництва у тваринництві на тлі падіння поголів’я сільськогосподарських тварин.

Стрімке подорожчання овочів не компенсувалося зниженням цін на яйця (на 11,1%), фрукти, молоко, соняшникову олію та цукор.

«Алкогольні напої та тютюнові вироби» — на 1,2%. Зокрема, тютюнові вироби у квітні подорожчали на 1,5%, у т.ч. через очікування підвищення акцизів, алкогольні напої подорожчали на 0,8%, зокрема внаслідок збільшення собівартості виробництва.

«Транспорт» — на 1%, через підвищення вартості палива та мастил.

За чотири місяці 2019 року споживча інфляція становила 3,4%. За таких тенденцій досягнення прогнозного показника НБУ по інфляції – 6,3% на кінець 2019 року виглядає сумнівним.  

Чинники, що можуть призвести до росту інфляції:

  • збереження світових цін на нафту на відносно високому рівні;
  • можливе припинення постачання нафтопродуктів з РФ;
  • підвищення акцизів на тютюнові вироби (з липня).

Чинники, що можуть призупинити зростання інфляції:

  • збільшення пропозиції овочів та фруктів;
  • зниження цін промислових виробників – індекс у березні склав 99%, у квітні — 98,5% (з лагом у декілька місяців це має відобразитися на роздрібних цінах);
  • укріплення курсу гривні (через влив на ціни товарів, що імпортуються).
Автор:
Светлана Волкова