Із чим це пов'язано
Згідно з документом, таке рішення пов'язане з невизначеністю в економічній політиці уряду, майбутніми парламентськими виборами і ризиком розколотого і популістського парламенту, які можуть збільшити зовнішню вразливість України.
У фінансовому холдингу зазначили, що Україна має значні потреби в інвестиціях і потребує стабільного доступу до іноземного фінансування, який може виявитися під загрозою через невисоку ймовірність отримання нового траншу від МВФ.
Читайте також: Україна навряд чи отримає другий транш МВФ цього року — JP Morgan
На думку JP Morgan, спреди (різниця між кращими цінами заявок на продаж і на купівлю в один і той же момент на облігацію — Ред.) в 120-140 базисних пунктів по довгих єврооблігаціями зазначених держбанків в кінці квітня були не надто привабливі.
Крім того, додаткові ризики щодо держборгу держбанків до суверенного зовнішнього боргу невеликі, оскільки обсяг цього боргу керований (3,2 млрд дол. — 16% зобов'язань для Ощадбанку і 40% — для Укрексімбанку). Автори огляду вважають, що це обмежує вигоди для держави від реструктуризації банківського боргу.
У JP Morgan вказали на необхідність відстежувати зміни в кредитоспроможності банків, від яких може залежати ймовірність потенційної реструктуризації боргу, підтримка держави і ставлення Нацбанку України.
Читайте також: Які банки були збитковими в 1 кварталі
Ще однією областю ризику для державних Ощадбанку та Укрексімбанку є «директивне» кредитування.
У JP Morgan нагадали, що з 2014 року держава влила в капітал Ощадбанку та Укрексімбанку 31 млрд грн і 23 млрд грн відповідно. Це дозволило їй на 80% покрити резервами проблемні кредити, які становлять до 60% портфеля, хоча слабка прибутковість банків залишається приводом для занепокоєння.