Юрист АО «Клочков та партнери» Андрій Вознюк розповів про нові правила реєстрації РРО та про те, як ці зміни торкнуться підприємців.

Кого стосуються нові правила реєстрації касових апаратів

Перелік суб’єктів господарювання, які повинні встановити Реєстратор розрахункових операцій (РРО), розширюється щороку. З 1 січня 2019 року касові апарати зобов’язані використовувати усі аптеки, оптики та магазини, що торгують ліками та товарами медичного призначення. Форма господарської діяльності (ФОП або юрособа) чи доходу значення не має.

Повний список суб’єктів господарювання, що мають користуватися касовими апаратами, визначено законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Основна мета збільшення переліку таких суб’єктів зрозуміла: таким чином держава намагається контролювати обіг підприємств та ФОП-ів. А глобальний задум полягає в оптимізації сплати податків та виведенні економіки з тіні. Однак процедура реєстрації та встановлення РРО незмінно затяжна і проблематична.

Реєстрація та обслуговування РРО по спрощеній процедурі

У поточному році Міністерство фінансів України зробило невеликий крок до спрощення та автоматизації процедури реєстрації та обслуговування РРО. Мінфін запропонував зміни до відповідного Порядку: наказ № 64 від 13.02.2019 р. опублікований на сайті Мінфіну та набрав чинності з 19.04.2019 р.

Нововведення стосуються усіх суб’єктів, які беруть участь в реєстрації та обслуговуванні РРО. А це виробники касових апаратів, центри сервісного обслуговування (ЦСО) і суб’єкти господарювання, тобто користувачі РРО.

Відтепер зареєструвати РРО можна за спрощеною процедурою, а саме: подати до контролюючого органу відповідну заяву в електронній формі та без додатків.

Зміни також торкнулися обліку та обслуговування РРО. Тепер резервування фіскального номера РРО, пломбування РРО, укладання договору про технічне обслуговування та ремонт РРО, акт вводу до експлуатації РРО між виробником, ЦСО, підприємством та ДФС буде здійснювати інформаційна система фіскальної служби.

Ще одне нововведення: суб'єкт господарської діяльності має право підписувати реєстраційну заяву, заяву про реєстрацію КОРО та журнал про використання РРО для отримання реєстраційних документів. Однак у вказаній процедурі не все так просто. У звичній для себе манері Мінфін поклав додаткові обов’язки внесення відомостей до реєстрів на виробників касових апаратів та ЦСО.

Наприклад, при реєстрації РРО виробник повинен:

  • внести до реєстру екземплярів РРО відомості про той екземпляр касового апарату, який вводится в обіг;
  • внести до реєстру центру сервісного обслуговування інформацію про ЦСО, який має право здійснювати технічне обслуговування та ремонт цієї моделі РРО — відповідно до укладеного з виробником договору.

Але і це ще не кінець процедури реєстрації РРО. Центр сервісного обслуговування має ще направити до відповідного органу ДФС електронне повідомлення про укладення договору про технічне обслуговування та ремонт із власником РРО

До початку реєстрації власник касового апарату повинен подати до контролюючого органу повідомлення з інформацією про господарську одиницю, де буде застосовуватись РРО. Повідомлення стосується об’єктів оподаткування та об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність.

Тож спрощення процедури полягає у запровадженні електронного обміну документами між усіма суб’єктами у сфері застосування РРО: виробником РРО, ЦСО, суб’єктами господарювання, ДФС. А також у взаємодії інформаційних ресурсів ДФС.

Підприємцям-користувачам РРО ці зміни на користь: подача заяви та обмін документами в електронній формі суттєво економить час та ресурси, робить процедуру реєстрації та обслуговування РРО більш простою і зрозумілою. Відтепер значна частина обов’язків по реєстрації та обслуговуванню РРО покладена саме на виробників касових апаратів та ЦСО.

Європейський досвід використання РРО та перспективи України

Процедура реєстрації та обслуговування РРО запозичена із досвіду інших країн, де вже досить давно працює. У більшості країн Європи, в яких ефективно використовують аналоги РРО, вони були впровадженні для окремої категорії суб’єктів господарювання. Зокрема, — для малого бізнесу. А також задля зменшення безпосереднього контролю над «малими» підприємцями з боку податкових органів.

Швеція була однією з перших, хто ввів подібну практику використання електронних касових апаратів для малого бізнесу ще у 2010 році. Між тим представники великих підприємств можуть самостійно подати заяву про використання касового апарату чи погодитись на запропоновані умови податкового контролю. В Швеції касові апарати реєструються у податковому органі та повинні регулярно проходити технічне обслуговування. Вони під’єднані до єдиної так званої «чорної скриньки», доступ до якої мають виключно працівники податкової.

У Грузії подібна схема реєстрації та використання касових апаратів почала діяти у 2012 році. Для заохочення використання РРО було проведено чіткий розподіл серед груп платників податків. Результат: представники мікробізнесу, які надають послуги для населення, мають використовувати електронні касові апарати. На початковому етапі такі підприємства отримували касові апарати безоплатно — за рахунок держави.

В Україні підхід до впровадження РРО зовсім інший: він не залежить від класифікації груп суб’єктів господарювання та не має на меті зменшення контролю за підприємцями з боку податкових органів. Господарюючі суб’єкти реєструють касові апарати виключно для того, щоб уникнути відповідальності за їх невикористання. Тож спрощення процедури реєстрації та обслуговування РРО є позитивним сигналом в першу чергу для тих представників бізнесу, які зобов’язані використовувати касові апарати у своїй діяльності.