За даними Нацкомфінпослуг, на початок жовтня 2018 року кредитні спілки залучили 1 млрд. грн депозитів, 73,4% з яких було розміщено на термін більше 12 місяців. Тобто клієнти цих установ не вбачають ризику у співпраці зі спілками та з легким серцем довіряють їм кошти.
Проте ще кілька років тому ЗМІ повнились новинами про позбавлення кредитних спілок ліцензій та шахрайство, яке коштувало українцям мільйонів гривень.
«Мінфін» дізнавався, чи змінилась ситуація сьогодні і чи безпечно вкладати кошти в кредитну спілку.
Наявність ліцензії обов'язкова
Залучати кошти населення на депозит мають право лише кредитні спілки, які отримали відповідну ліцензію Нацкомфінпослуг. Перевірити наявність та чинність ліцензії кожної спілки можна на сайті регулятора.
Загалом на ринку зараз працює 358 кредитних спілок, але ліцензії на залучення депозитів має не більше 100 з них. Решта спілок працює лише з пайовими внесками.
Паї і депозити — не одне і те ж. Пай – це так би мовити форма дольової або акціонерної участі особи в капіталі кредитної спілки. Вкладаючи пай до кредитної спілки, ви стаєте її співвласником. Відповідно, можете розраховувати на дохід від інвестиції, який залежить від фінансового результату установи.
Щоб отримати кредит чи розмістити депозит в кредитній спілці, потрібно стати її членом. Для цього необхідно заплатити пайовий внесок. Як правило, його розмір символічний.
«В більшості кредитних спілок членство відкрите і процедура фінансово доступна. Потрібно бути громадянином України, мати паспорт та ідентифікаційний код, відповідати ознаці членства ( переважно — це реєстрація на території певної області). Також потрібно сплатити вступний та обов’язковий пайові внески, і ти — член спілки. Всі члени користуються її послугами на рівних умовах. І працівники, і голова правління, і всі інші члени вкладають депозити та отримують кредити на однакових умовах», — пояснює заступник голови правління КС «Вигода» Юрій Мокрицький.
Якщо ви плануєте заробити не просто як вкладник, а отримувати дохід від участі в спілці, як співвласник – то розмір паю буде більшим.
Як усі акціонери, пайовики беруть участь в розподілі доходів від діяльності спілки. Або збитків. Також треба врахувати, що кредитні спілки фактично втратили свій неприбутковий статус. До недавнього часу всі доходи, отримані на паї в кредитній спілці, не підлягали оподаткуванню. Але після внесення змін до Податкового кодексу на них розповсюджується податок на прибуток в розмірі 18%. І хоча КС оскаржили ці нововведення в суді, навряд чи їм вдасться зберегти неприбутковий статус.
Що стосується вкладників, вони, також як і в банках, мають сплачувати з доходу за депозитом 18% податку на дохід і 1,5% — військового збору.
Більшість кредитних спілок не мають ліцензії на залучення депозитів населення, а отже працюють лише за рахунок пайових внесків членів.
Різниця в тому, що обіцяти будь-який дохід за пайовими внесками, на відміну від депозитів, не можна. Адже його розмір залежить від ефективності роботи спілки, якості повернення кредитів та виконання фінансових вимог до капіталу та інших показників. Проте «Мінфін» знайшов і такі кредитні спілки, які пропонують членам дохід і на паї.
До речі, згідно інформації «Програми захисту вкладів» майже 70 спілок закінчили 2018 рік без збитків та з невеликим прибутком.
Інформація про ставки має бути публічною
Кожна кредитна спілка затверджує розміри відсоткових ставок на різні строки розміщення. Установи зобов’язані публікувати цей документ як у відділені, так і на сайті.
Кредитна спілка не може залучати депозити в іноземній валюті, проте деякі спілки пропонують розмістити кошти на депозит з врахуванням валютних ризиків, аби мінімізувати втрати клієнта на різниці курсів.
«Ви приносите гроші в валюті, але ми в договорі вказуємо суму в гривні за курсом на день розміщення. Відсотки ви також отримуватимете в гривні, а от тіло депозиту після його закінчення — отримаєте у валюті», — розповіли «Мінфіну» під час звернення до колл-центру КС «ЗаРаз».
Основні вимоги до депозитних договорів КС викладено в розпорядженні Нацкомфінпослуг № 821 «Про затвердження Правил здійснення депозитних операцій для кредитних спілок».
«Фінансова установа до укладення з клієнтом договору про надання фінансової послуги має надати йому інформацію про: порядок сплати податків і зборів, правові наслідки та порядок здійснення розрахунків при достроковому припиненні надання фінансової послуги, механізм захисту прав споживачів та порядок урегулювання спірних питань та реквізити Нацкомфінпослуг та органу захисту споживачів», — розповіла голова правління КС «Київський кредитний альянс» Ольга Тугай.
Гарантій повернення коштів не існує
На депозити в кредитних спілках не розповсюджується державне гарантування вкладів. Тобто, якщо кредитна установа збанкрутує, гроші вам не повернуть навіть в межах 200 тис гривень, на які можуть розраховувати вкладники банків.
Державним регулятором ринку КС є Нацкомфінпослуг. Комісія регулярно повідомляє про виведення з ринку кредитних спілок, що не подають звітність. Перевірити, чи були в регулятора претензії до обраної вами спілки, можна на цій сторінці, ввівши в поле для пошуку назву кредитної спілки чи номер ЄДРПОУ.
За словами представників кредитних спілок головною гарантією повернення коштів є пов’язаність їх членів. В переважній більшості це невеликі фінустанови, які працюють в невеличких містах та часто знайомі між собою. Неповернення одним з членів кредиту означатиме проблеми для інших. Тому в КС часто застосовується принцип поручительства. «У більшості кредитних спілок вкладники можуть зустрітися з головою правління — щоденно. Це дуже часто особиста довіра. Ми живемо в одному містечку з нашими вкладниками, вони нас знають з вигляду чи навіть особисто, знають де ми живемо», — пояснює Юрій Мокрицький.
Частина кредитних спілок добровільно об’єдналась в «Програму захисту вкладів». На її сайті щокварталу розміщується аналіз діяльності більше 70 КС. Найважливішими показниками, що свідчать про надійність та стабільність спілки, є достатність резерву покриття втрат від неповернення кредитів, достатність капіталу і прибутковість. А отже, у вкладників є шанси впевнитись у тому, чи є фінансово стабільною спілка, до якої вони зібрались нести гроші.
Ставки за депозитами топ — 15 КС за розміром депозитного портфелю у 2018 році
Назва кредитної спілки | Депозитний портфель | Максимальна ставка, % річних | Особливості вкладу |
Вигода | 43502266 | інформація на сайті відсутня | |
Злет | 34344867 | 20,90% | за вкладами на 18 міс. |
Перша Всеукраїнська КС | 25238727,1 | 19% | за вкладами 16-18 міс. |
Кредит Союз | 24846390 | 20% | за вкладами від 15 міс. |
Бебко Фінанс | 24770254,8 | 25% | за вкладами на 48 міс. |
Бойківщина | 22940979,1 | 17% | за вкладами на 24 міс. |
Анісія | 22881095,5 | 19% | за вкладами від 13 міс. |
Косівська | 22342311 | 33% | за вкладами на 72 міс. |
Єднання через Природний Закон | 20938144 | 19% | за вкладами на 36 міс. |
Оберіг | 17552245 | 16% | за вкладами від 6 міс. |
Профспілкова скарбниця | 13823841 | 23% | за вкладами на 60 міс. |
Харківська Каса Взаємодопомоги | 13528341,3 | 18% | за вкаладами на 24 міс. |
Капітал | 13118350 | 18% | за вкладами на 12 міс. |
Самопоміч | 12904467,6 | 21% | за вкладами на 36 міс. |
Святий Мартин | 9245914 | 23% | за вкладами на 24 міс. |
Регіна Дацюк