Голова НКЦПФР: Інвестиція в пралку вигідніша, ніж в НПФ

Раніше ви заявляли, що до запуску другого рівня пенсійної системи необхідно прийняти закони про спліт, про похідні фінансові інструменти, про захист інвесторів. Ці закони не прийняті, чому ж законопроект про накопичувальний рівень з'явився зараз?

— Другий рівень з'явиться не завтра. Закон, якщо парламент його прийме, набере чинності через кілька років, а перші гроші від людей надійдуть до фонду в 2023 році. Тому у нас є час і на прийняття спліта (законопроекту, який передає контроль над небанківським ринком від Нацкомфінпослуг Нацбанку та НКЦПФР — «Мінфін»), і на те, щоб привести повноваження регулятора до міжнародних стандартів. І навіть якщо зміниться політична ситуація, пенсійна реформа повинна бути прийнята. Це питання економічне. Немає іншого способу покрити майбутні витрати, не заробляючи грошей.

Політики часто люблять говорити, що вони прийдуть до влади і всіх ощасливлять, але не говорять за рахунок чого. Ми ж пропонуємо створити механізм, який дасть людям можливість забезпечити собі гідну пенсію.

Як буде реалізований другий рівень пенсійної системи?

Громадяни, які не досягли 40 років, будуть регулярно відраховувати до спеціального Накопичувального фонду частину заробітку. Спочатку це буде 2% від заробітної плати. У разі значного підвищення середнього рівня зарплати, відрахування зростуть до 10%. Таким чином, за 20-25 років людина зможе накопичити суму, яка дасть їй можливість отримувати гідну пенсію.

Відрахування до Накопичувального фонду і наступні пенсійні виплати не будуть оподатковуватися.

Управляти пенсійними коштами будуть професійні компанії з управління активами. Передбачається, що громадяни зможуть самі обирати недержавний пенсійний фонд або компанії з управління активами, в яких він буде формувати свої пенсійні накопичення. Але ми прописали правила роботи з пенсійними грошима таким чином, щоб учасники ринку, у яких немає достатніх коштів і прозорих правил роботи, не могли бути авторизовані в якості учасників системи.

Передбачається, що сума відрахувань українців до Фонду з часом зросте з 2 до 10%. Це підвищить навантаження на доходи людей. Чи розглядався варіант часткового перерозподілу ЄСВ, що сплачується в ПФ, на користь Накопичувального фонду?

Якщо у вас сьогодні зарплата 100 грн, а завтра буде 120 грн — ви готові будете відкласти з цих грошей 2,4 грн. на майбутнє? Середня зарплата за 2 роки зросла більш ніж на 30%. Українці повинні розуміти, що важливо відкласти частину цих грошей на старість, а не стимулювати споживання.

Крім того, інших джерел фінансування ПФ у нас немає. І ми — не те відомство, яке має займатися пошуком таких джерел. У нас є інвестиційний механізм, і ми маємо намір його використовувати. Він дає можливість людям накопичувати в хороші часи. Солідарна система знаходиться в складній ситуації, кількість працюючих громадян знижується, а кількість пенсіонерів зростає. І обтяжувати солідарний рівень нашими накопичувальними експериментами не варто. Ми будемо використовувати майбутні доходи, а не поточні.

Куди будуть інвестовані кошти майбутніх пенсіонерів?

— У ті ж інструменти, куди інвестують НПФ: ОВДП, акції, облігації українських та іноземних емітентів, метали. Закон фактично не обмежує інвестиції в різні активи, але їх емітенти повинні мати найвищий інвестрейтинг.

Більшою мірою мова буде йти про державні облігації різної терміновості, в тому числі, номіновані у валюті, а також акціями та облігаціями системних компаній. Їх питома вага становитиме понад 90%. А ось інвестицій в нерухомість, наприклад, не буде. Квадратні метри — це первинно-громадський інструмент накопичень в сучасному суспільстві.

У законопроекті передбачені різні типи портфелів — динамічний, збалансований і консервативний, щоб людина могла обирати ступінь ризику для своїх накопичень. Як буде відрізнятися вимога до активів в кожному з них?

Різниці в активах або рейтингах емітентів не буде, але, наприклад, в динамічному портфелі може бути більше інвестицій в компанії ІТ. Відповідно до законопроекту, за 10 років до пенсії всі накопичення будуть переводитися в консервативні портфелі.

Пенсійний фонд буде вести облік внесків до Накопичувального фонду. Чи є гарантія, що в якийсь момент коштами Накопичувального фонду не буде покрито дефіцит солідарної системи, як це сталося в Росії, в Чилі?

Це питання не є предметом цього закону. Так, такі випадки були в Росії, Угорщині, Чилі. Це відбувалося через неспроможність пенсійної системи, економічних потрясінь. І тоді держава лізла в кишеню до громадян.

Ми намагалися зробити такий сценарій неможливим. У законопроекті передбачено розмежування функцій і відповідальності кожного учасника. Ми мінімізували можливість адміністративного впливу за рахунок призначення незалежних директорів Накопичувального фонду. Тому законних методів для використання цих коштів в покриття дефіциту не буде.

Але ПФ буде відігравати важливу роль у другому рівні системи. Він буде вести облік внесків, які роботодавець і працівники будуть відраховувати в накопичувальний фонд. Це спростить адміністрування і суттєво здешевить його. Таку систему можна налагодити і незалежно від Пенсійного фонду, але це обійдеться в 10 разів дорожче.

Про який обсяг коштів йде мова? Чи стануть накопичення другого рівня істотним інвестресурсом для економіки?

— Не знаю, але це великі гроші. Ми не ставимося до них як до ресурсу або стимулу для розвитку економіки. Завдання — забезпечити старість українців. Вторинний і непрямий інвестиційний ефект буде, але він з'явиться не раніше, ніж через 5-7 років після запуску другого рівня. Але до того моменту в Україні, сподіваюся, буде інший рівень якості фінансової системи, і вона не буде розвиватися тільки за рахунок пенсійних накопичень українців.

Скільки нинішніх учасників ринку можуть бути допущені до обслуговування пенсійних коштів? Адже в проекті прописані досить жорсткі умови: не менше 5 млн. євро капіталу, 20 млн євро в управлінні, відсутність «зв'язків» НПФ з КУА, комплаєнс ...

На початку їх буде небагато, але ми допустимо всіх, хто буде відповідати вимогам. Поріг входження високий, але посильний. Ті, хто захоче брати участь в системі, повинні прийти з грошима і чіткими правилами роботи, а не голі і босі, за принципом — «а зароблю я по ходу». Хто з нинішніх учасників зможе виконати вимоги — я не готовий обговорювати.

Українці хочуть мати доступ до європейських фінансових рівнів захисту. Виходить, ринок повинен відповідати цим вимогам. Ми не говоримо про сотні мільйонів євро в капіталі. Але відповідальність повинна бути, і капітал повинен бути достатнім.

Як фондовий ринок сприйняв ці жорсткі умови? Учасники готові відкривати структуру власності і докапіталізовуватися?

Що таке ринок? Для нас — це споживач, а не підконтрольні учасники і фінансові оператори. Баланс інтересів повинен бути на стороні інвестора, а не оператора. На сьогоднішній день кількість активних інвесторів на нашому ринку наближається до нуля. У нас немає іншого виходу, крім як слідувати міжнародним стандартам і впроваджувати європейську практику. Ми не можемо культивувати вітчизняний фондовий ринок і створювати йому комфортні умови роботи на шкоду інтересам населення.

Чи готові ви на першому етапі становлення накопичувального рівня допустити до управління пенсійними активами міжнародних операторів?

Думаєте, вони хочуть керувати нашими грошима? Вони сюди не прийдуть, ми їм незрозумілі. Вони не заробляють гроші на махінаціях і зловживанні довірою.

Але якщо іноземні гравці захочуть прийти і авторизуватися, вони можуть це зробити. Процес в законі прописаний так, що будь-який, навіть іноземний гравець, може отримати авторизацію, якщо відповідає вимогам.

В Україні давно працює третій добровільний рівень пенсійної системи, в якому беруть участь НПФ, страхові компанії та ін. Але вони так і не стали популярні, українці не довіряють фінансовим інститутам гроші надовго. Чому так відбувається?

З декількох причин. Недовіра людей викликана фінансовими кризами. Крім того, добровільно відкладати на старість люди починають, коли у них з'являються вільні кошти. Україна — одна з найбідніших країн Європи. Інвестиція в пральну машину сьогодні принесе людям більшу вигоду, ніж НПФ. Третя причина полягає в тому, що наша фінансова система не створює додаткову вартість. Економіка не працює, ставки за кредитами високі. Відповідно, отримати позику і розвивати бізнес неможливо. Кількість фінансових інструментів обмежена. Україна — одна з найостанніших країн за показником простоти доступу до фінансових інструментів: для накопичення нам доступні тільки депозити. А банки ніколи не зможуть формувати довгострокові пасиви (більше 10 років) — ця можливість є у пенсійних, інвестфондів і страхових компаній.

Більш того, третій рівень пенсійної системи можна вважати добровільним вельми умовно — 99,8% людей, що беруть участь в НПФ, ніколи самостійно не відраховували туди гроші, це роблять за них роботодавці. По суті, це кептив (робота з афілійованими компаніями — «Мінфін»). Практика доводить, що обсяги третього рівня завжди залишатимуться невеликими, це додаткова можливість для тих, хто може собі її дозволити. Але пенсія потрібна всім, і завдання держави — дати українцям якісний інструмент для цього.

Недовіра викликана також численними фактами фінансових махінацій, виведення коштів через неліквідні активи. Можна згадати, наприклад, випадок з НПФ Національного банку, з якого вивели 30% активів і ніхто не поніс покарання. Де гарантія, що такий сценарій не буде реалізований і з Накопичувальний фонд?

Гарантій немає. Але наші втрати в минулому не повинні обмежувати наші дії в майбутньому. Ситуація з НПФ НБУ виникла через те, що до управління пенсійними коштами були допущені пов'язані особи. Вони самі збирали, адміністрували, розміщували, керували та списували збитки з рахунків своїх же колег. З сьогоднішніми НПФ така ж історія, вони всі пов'язані з КУА та всі живуть за рахунок інвесторів. Тому однією з вимог законопроекту є прозорість структури власників. Ми хочемо бачити, хто стоїть за адміністратором НПФ, КУА та банком-зберігачем. І це не повинні бути пов'язані особи. Довіру доведеться відбудувати з нуля.

Друга проблема — гроші виводилися за рахунок заміни ліквідних активів на неліквідні. Тому ми встановили жорсткі вимоги до активів, це повинні бути тільки високоліквідні інструменти високого інвестиційного рейтингу. І третє — гроші з НПФ виводилися за рахунок завищеного рівня витрат. У мене у самого є рахунок в НПФ. Так ось, за 10 років половина мого інвестдоходу пішла на обслуговування цього рахунку. Ми встановили в законопроекті, що витрати адміністратора і КУА не повинні бути вище 0,5% активів, щоб врешті-решт не виявилося, що все, що людина накопичила, пішло на обслуговування його пенсійного рахунку.

Ви заявляли, що своїм завданням на посаді голови НКЦПФР вважаєте приведення законодавства у відповідність до європейських вимог, прийняття законів про захист інвесторів тощо. Ці законопроекти так і не були прийняті. Ви бачите для себе можливість продовжувати роботу в якості голови НКЦПФР?

Я спокійно ставлюся до перспективи своєї відставки. Але якщо цих законопроектів не буде, то проблема буде не в моїй відставці, а в тому, що людей будуть обманювати і обіцяти їм сотні відсотків прибутку. Фінансові інструменти — як сполучені посудини. Якщо у нас закони виписані таким чином, що щорічно сотні мільйонів гривень розкрадається в українців fx-дилерами та іншими шахраями, то звинувачувати в цьому ми можемо тільки себе.

Ви вже 4 роки чистите ринок від шахраїв і схем. Чи можна вважати, що сьогодні всі учасники працюють чесно, і ризиків більше немає?

Чистка — процес постійний, він не повинен зупинятися. Фінансовий сектор був суцільним «схематозом», і він досі не створює додаткову вартість для економіки. Він паразитує на економіці і в кризовий момент схеми можуть поновитися. Як тільки ми приведемо ринок у відповідність до норм ЄС, ми побачимо зростання економіки і довіри до фінансових інструментів.

Схема «стань мільйонером», завдяки якій через ОВДП легалізували гроші, об'єднує величезне число учасників ринку. Перекрили її або вона знову може бути використана?

— Схема існує з кількох причин і не всі вони негативні. У тому числі в силу того, що дохід від ОВДП не обкладається податком, і це правильно. Але в Україні немає прозорого клірингу (порядок розрахунку за операціями) — це суцільна сіра зона, яку ми три роки намагаємося прибрати. Фінансовий ринок повинен працювати в чітких правилах, а якщо держава не забезпечила створення такої системи — то нерозумно розраховувати на сумлінність учасників ринку. Не все можна передбачити в законі, багато вимог повинен виставляти регулятор і постійно контролювати.

І ви зараз в змозі це відстежувати і припиняти?

— Так, в якійсь мірі, ми це робимо і відстежуємо схеми. Але ми оцінюємо ризик цих операцій в тих інструментах, які у нас є, враховуючи обмеженість технічних і фінансових ресурсів. Величезною проблемою залишається інформаційна закритість — ми не можемо обмінюватися інформацією з нашими іноземними колегами. Україна залишається «банановою республікою», яка приваблює шахраїв з усього світу, тому що відповідальності за фінансові махінації у нас немає. У нас погано налагоджений обмін інформацією між держорганами.

Ми бачимо, наприклад, обіг цінних паперів, а НБУ — обіг грошей. Доступ держорганів до інформації повинен бути уніфікований. Адже якщо ці кошти будуть викрадені, у нас повинен бути механізм — як забезпечити їх повернення.

Спілкувалась Регіна Дацюк