З початку 2017 року обсяг ОВДП, який знаходиться в портфелі фізичних осіб, зріс із 104 млн грн до 7,7 млрд грн.
Чому ОВДП стали популярними?
Макроекономічні причини: зниження процентних ставок за депозитними вкладами в банківській системі — як результат стану і активності фінансової системи; відсутність інвестиційних альтернативних інструментів для фізичних осіб — як результат практично повної відсутності фондового ринку в Україні.
Мікроекономічні причини: інвестиційна привабливість ОВДП як інвестиційного інструменту — висока прибутковість, ліквідність, податкові преференції, гарантії, мультивалютність.
У поточний момент ОВДП — це win-win ситуація як для емітента паперів, так і для інвесторів.
Як використовувати ОВДП?
Тут варто звернутися до статистики Національного банку України і розглянути, що відбувалося зі структурою портфеля ОВДП з 2017 року — цей аналіз дозволить зробити цікаві висновки.
Власниками державних паперів ОВДП можуть виступати: НБУ, комерційні та державні банки, компанії, фізичні особи та нерезиденти.
Станом на 1 січня 2017 року при загальному обсязі ОВДП у 667,5 млрд грнчастка НБУ і банків становила 95,5%, юридичних осіб — 3,5%, фізичних осіб і нерезидентів — близько 1%.
Роком пізніше, на 1 січня 2018-го, при загальному обсязі ОВДП у 749,9 млрд грн на НБУ і банки припадало 96%, на юросіб — 3%, на фізичних осіб і нерезидентів — близько—1%.
У 2019-му при загальному обсязі ОВДП у 757,6 млрд грн частка фізичних осіб і нерезидентів у загальній структурі портфеля ОВДП збільшилася з 1 до 3,5%. В абсолютних цифрах це, відповідно, з 6,6 млрд грн у 2017 році до 26,3 млрд грн у 2019-му.
Як ОВДП впливає на валютний і фінансовий ринки?
Розглянемо, як змінювався портфель нерезидентів у 2018 році — адже саме вони є «донорами» валютного ринку України, на який, завдяки купівлі ними ОВДП, надходить від $0,5 млрд щорічно.
На діаграмах можна простежити залежність курсу долара від обсягів ОВДП, що купуються нерезидентами. Тут чітко простежується кореляція між зростанням портфеля і зниженням курсу долара на початку 2018 року і зворотна динаміка ближче до кінця року.
Чому це відбувалося?
У період лютого — березня 2018 року на валютний міжбанківський ринок зайшли понад $300 млн від нерезидентів, а гривня від продажу ними цієї валюти була спрямована на купівлю ОВДП, причому гривневих. Причин декілька: прибутковість за валютними ОВДП на той період становила 3–4% річних, а в гривні — 14–16% річних. Отже купувати валютні ОВДП не мало сенсу: з тим самим успіхом іноземні інвестори могли розміститися на зовнішніх ринках в українські євробонди з прибутковістю під 10% річних.
Але чому саме в гривні й на внутрішньому ринку, а не у валюті й на зовнішніх, «солідніших» ринках?
Бо ці інвестиції мають спекулятивний характер: по-перше, українські євробонди на зовнішніх ринках мають довгий термін обігу — від трьох до десяти років, а по-друге — там правила диктує ринок, а внутрішньому українському ринку ці правила диктують самі інвестори. Тому що, купуючи короткі папери з високою прибутковістю і маючи істотні інвестиції (від $0,3 млрд до $0,5 млрд), нерезиденти мають істотний вплив на коливання валютного курсу на міжбанку.
Іншими словами — зайшли на високому доларі та купили ОВДП, «збили» курс, побули в короткому інвестиційному інструменті шість місяців — і вийшли на низькому курсі, після чого той швидко виріс. При такій штучно розіграній партії інвестори-нерезиденти отримали купонний дохід у гривні, який згодом було проконвертовано в долари з курсовим прибутком.
Якщо проведемо аналогічний аналіз 2019 року – побачимо таку саму картину.
За лютий-березень 2019 року обсяг ОВДП у портфелі інвесторів-нерезидентів збільшився з 6,3 млрд грн до 14,3 млрд грн, а це близько $0,3 млрд.
Як і минулого року, нерезиденти купують короткі папери на 3–6 місяців з прибутковістю від 19–19,5% річних (терміни погашення придбаних паперів — кінець квітня та кінець липня).
Можливо, покупка тримісячних паперів — це свого роду страховка у зв'язку з президентськими виборами в Україні.
Таким чином, у ІІІ кварталі 2019 року держава викупить у інвесторів-нерезидентів ОВДП, а вони, у свою чергу, отримають купонний (процентний) дохід, тим самим підвищать курс долара до 28 — 28,5 грн за $1.
З короткого аналізу інвестиційної поведінки інвесторів-нерезидентів у 2018–2019 роках можна зробити висновки, що ситуація на валютному ринку безпосередньо пов'язана з активностями інвесторів. І нею не можна керувати, але можна використовувати її в своїх цілях — особливо тим фізичним особам, які прив'язують свої гривневі інвестиції до курсу долара. А також тим, хто хоче заробити високу дохідність на валютних коштах (від 20% річних), необхідно уважно стежити за діями нерезидентів і «копіювати» їхню інвестиційну стратегію, яка швидше за все ще неодноразово повториться. Слід зазначити, що НБУ повністю усвідомлює все, що відбувається, і на поточний момент має «запас міцності», щоби контролювати ситуацію на валютному ринку і адекватно впливати на неї.