Про складнощі реалізації проблемних кредитів і перспективи приходу на український ринок NPL іноземних інвесторів «Мінфіну» розповів директор відділу інвестицій та ринків капіталу КPMG в Україні Юрій Федорів.

Наразі найбільшим провайдером проблемних кредитів є ФГВФО. Фонд активно проводить продажі проблемної заборгованості неплатоспроможних банків через ProZorro.Продажі з 2016 року. І якщо три роки тому ФГВФО продав активів на суму близько 3,2 млн грн, то у 2018 році – вже на 7 761 млн грн. Показник отриманих за проблемні кредити коштів міг би бути значно вищим – за умови більш розвиненого ринку NPL в Україні, який сьогодні перебуває на початковій стадії.

Ринок формує попит і пропозиція: чим більший попит, тим вище ціна. В Україні на даний час пропозиція на продаж проблемних активів значно перевищує попит. У результаті вони реалізуються за заниженими цінами.

На мій погляд, основною причиною цього є слабо розвинена інфраструктура, неврегульованість ринку з точки зору законодавства, а також низька якість проблемних активів, які реалізуються.

Європейський досвід продажу проблемних активів

Активними учасниками по роботі з NPL на розвинених ринках виступають сервісні компанії. Вони обслуговують компанії, які купили проблемні портфелі. Тобто, якщо інвестор придбав проблемний портфель кредитів, то наступний його крок — укладення договору з такою компанією. Надалі вона буде займатися обслуговуванням або стягненням боргу. В Україні аналогічного, з точки зору міжнародних інвесторів, сервісу поки немає.

Як це відбувається в Україні

Колекторські компанії переважно займаються стягненням роздрібних кредитів. Стягнення за корпоративними позиками, як правило, супроводжують юридичні компанії, що спеціалізуються на наданні таких послуг.

Стягнення відбувається через суди. Але навіть якщо закон на стороні кредитора, суди часто приймають неоднозначні рішення на користь позичальника. Зокрема, — про визнання договору недійсним. Складається ситуація, коли інвестор отримує проблемний актив, за яким важко стягнути заборгованість. Навіть якщо мова йде про кредит, забезпечений твердою заставою. А це втрата грошей і часу. Тому NPL-портфелі купують локальні гравці, які розуміють правила гри на ринку і знають, як домогтися повернення інвестицій. В той час як міжнародні інвестори звертають свою увагу на більш цивілізовані та прозорі ринки європейських країн, наприклад, Греції чи Італії.

Чи варто очікувати іноземних інвесторів на ринку NPL

Ми бачимо інтерес зарубіжних інвесторів до України і вважаємо, що зараз дуже гарний час для входу на ринок проблемних активів в Україні. Є низка ризиків, які потрібно правильно оцінити і знайти рішення для їх нівелювання, але з іншого боку, це хороший шанс для розвитку. Одна з умов приходу на ринок іноземного інвестора — якісне забезпечення угоди. Що включає юридичний і фінансовий аналіз ситуації, виявлення ризиків, а також конкретні рекомендації з придбання того чи іншого активу, виходячи з місцевих реалій. Щоб це стало реальністю, необхідно підключити бізнес до консультування і підтримки таких інвесторів.

Це стало однією з причин, чому компанія KPMG в Україні запустила інтернет-платформу в рамках ProZorro.Продажі. Ми плануємо збільшити обсяги залучення міжнародного капіталу до купівлі проблемних активів неплатоспроможних банків, а також надавати всебічну підтримку іноземним інвесторам в Україні.

На нашу думку, прихід на ринок нових учасників посилить конкуренцію і попит, а Фонд зможе продавати активи швидше і за кращою ціною. Це завдання може бути виконане набагато успішніше, якщо будуть вирішені проблемні питання щодо інфраструктури та юридичних аспектів.

Необхідно реформувати роботу судів, які частіше стають на бік позичальників, і створити пул сервісних компаній з обслуговування роздрібних та корпоративних проблемних кредитів. Крім того потрібно підвищити якість активів, які готуються до продажу. Фонд активно працює над покращенням інформації про ці активи і вже залучив міжнародних консультантів з продажу портфелів. Їх завдання — допомогти підготувати такі активи до продажу: надати необхідну інформацію міжнародним інвесторам у звичному для них форматі.

Розвиток ринку можливий тільки тоді, коли бізнес і держава об'єднають зусилля та зуміють створити якісну інфраструктуру для реалізації «токсичних активів».