Про те, що спричинило підвищення вартості ЗРС та чому зростання ціни матиме обмежену дію, розповів на своїй сторінці на Facebook головний експерт Ради НБУ Віталій Шапран. «Мінфін» публікує скорочену версію блогу.
За останні кілька днів ціна на залізну руду підскочила майже до $94 за тонну, тобто на $10 або на 12%. І це враховуючі прогнозовані МФКО приблизно $60/тонна.
Причина зростання досить неординарна: інституційні інвестори, які купують акції гірничо-видобувних компаній, звернулась до емітентів із проханням протягом 45 діб надати інформацію про стан безпеки відстійників відходів. Біля 600 юридичних осіб мають відповісти, в якому стані знаходяться більше 3 000 відстійників. Перелік із 20 питань дозволить виявити тих, хто насправді не приділяє увагу безпеці виробництва.
На питання доведеться відповідати: інвестори, які запитують, — це акціонери більшості компаній, які займаються видобутком. Однак перш ніж співати гімни соціальній відповідальності інвесторів із США, ЄС та Японії, хочу звернути увагу: фактично інвестори об’єднались для того, щоб отримати інсайдерську (за статусом) технічну інформацію, яка може значно впливати на курс акцій гірничо-видобувних компаній. Як правило, така інформація не розкривається на вимогу регуляторів ринку цінних паперів. Але події у Бразилії у січні та лютому призвели до того, що інвестори об’єднались і їх інтереси збіглись із інтересами робітників.
Для України зростання цін на ЗРС – це добре. Але це добре має обмежену дію. Добре, оскільки всі ЗРК (металурги) забезпечені власною сировиною, навіть Криворіжсталь. Тому при зростанні цін на сталевий прокат через здорожчання сировини падіння маржі вітчизняним металургам не загрожує.
Втім, оскільки здорожчання прокату відбувається через здороження сировини, дуже ймовірний наступний варіант: при зростанні цін обсяг реалізації буде падати — через падіння попиту та обмежену конкуренцію на ринку сталевого прокату у регіонах. Тому ефект від здорожчання ЗРС має бути короткостроковим. Звісно, якщо не прийдуть обнадійливі новини із КНР про відновлення росту споживання сталевого прокату. А поки що маємо 5 кубиків позитиву для українського експорту, який, на жаль, зростає повільніше за імпорт.